Управління та безпека: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Mfcker (обговорення | внесок) |
Mfcker (обговорення | внесок) |
||
Рядок 24:
Якщо через <math>M_{Y}</math> позначити множину значень <math>Y,</math> за яких властивості (стан) об'єкта задовільняють вимогам, а через <math>R_{Y}</math> - множину значень <math>Y,</math> які реально можуть бути досягнутими у процесі функціонування об'єкта, то мета управління може бути визначена співвідношенням <math>R_{Y}\subset M_{Y}.</math> Якщо це співвідношення справджується без будь-якого втручання ззовні, то процес управління стає зайвим. Застосування управління стає необхідним, якщо на об'єкт впливають чинники (збурення), які приводять до порушення даного співвідношення. На практиці керуючі впливи (управління) <math>U</math> здійснюються декотрим регулятором, у загальному випадку пов'язаним із станом об'єкта та прикладеними до нього збуреннями. При цьому сам регулятор може зазнавати збурень.
Варто зауважити, що інколи доводиться розрізняти регулювання та управління. Управління - вироблення керуючих рішень до розвитку керованого процесу (управління здійснюється на основі попереднього планування, моделювання керованого процесу). Регуляція - вироблення керуючих рішень в залежності від особливостей розвитку керованого процесу (в тому числі саморегулювання в залежності від плину керованого процесу). Загальновідомим афоризмом є вислів Чарльза Дарвіна про те, що виживає той, хто добре пристосовується до мінливих умов. Аналогічний сенс має висловлювання К.Гельвеція: «Я продовжую ще вчитися, — писав К. А. Гельвецій, — моє виховання ще не завершене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатним до нього: після моєї смерті. Все моє життя і є, власне, тривалим вихованням».
Під елементом спрямованої дії розуміється фізичний об'єкт, що має вхід <math>X</math> (векторний) та вихід <math>Y</math> (векторний), фізична природа яких є довільною. При цьому припускається, що вхід <math>X</math> декотрим чином впливає на вихід <math>Y,</math> однак зворотного впливу <math>Y</math> на <math>X</math> немає.
Зворотний зв'язок - вплив результату функціонування будь-якої системи на характер її подальшого функціонування. По характеру дії зворотні зв'язки ділять на негативні й позитивні. Негативні зворотні зв'язки прагнуть повернути систему у стійкий стан після відхиляючих впливів й складають основу так званих адаптивних механізмів функціонування систем будь-якої природи. Наявність позитивного зворотного зв'язку не усуває виникаючі у системі зміни після відхиляючих впливів, а навпаки, приводить ще до більш сильного відхилення системи від свого стійкого стану. Як позитивні, так і негативні зворотні зв'язки бувають детермінованими та випадковими, стабільними й нестабільними, зосередженими (кумулятивними) й розосередженими, запізнюваними й випереджуваними, посилюючими та послабляючими (компенсуючими), транслюючими та перетворюючими. Комбінуючись й сповнюючись конкретним змістом, зворотні зв'язки утворюють нескінченну множину механізмів, які формують цілісні властивості систем, а також визначають характер їх поведінки. Присутність у спостережуваному довільному явищі зворотних зв'язків порушує лінійну причинно-наслідкову логіку його аналізу. У такому явищі причина стає наслідком та, навпаки, наслідок стає причиною. Ситуація причинно-наслідкової інверсії свідчить про існування у досліджуваному об'єкті самоорганізації.
| |||