Татарська мова/Уроки/Урок 1
< Татарська мова | Уроки
(Перенаправлено з Мова людства/Татарська/Уроки/Урок 1)<<УРОК 1 | УРОКИ ТАТАРСЬКОЇ МОВИ| УРОК 2>>
ТАТАРСЬКА МОВА. УРОК 1
Рід ред.
В татарській мові у слів немає роду. Рід у мові можна визначити:
- За допомогою різниці у словах.
- Приклад:
- отәч - півень
- тавык - курка
- За допомогою таких слів, як:
- ата - тато, батько, отець
- ана - мати, матір
- або
- малай - малий, хлопець (інколи також йыгыт - юнак, парубок, джигіт)
- кыз - мала, дівчина
- Приклад:
- буре - вовк
- ата буре - батько вовк, вовк-самець
- ана буре - мати вовк, вовк-самка
Займенники ред.
- мин - я (порівн. укр. мене)
- син - ти
- ул - він
- без - ми
- сез - ви
- олар - вони
Множина іменників ред.
Слова поділяються на тверді (містять переважно тверді голосні і останньою іде тверда голосна) і м'які (містять переважно м'які голосні і останньою іде м'яка голосна).
Закінчення множини:
- Тверді слова: -лар (остання буква слова - будь-яка, крім м,н,ң), -нар (остання буква слова - м,н або ң)
- М'які слова: -ләр (остання буква слова - будь-яка, крім м,н,ң), -нәр (остання буква слова - м,н або ң)
Приклад:
- урам (вулиця) - урамнар (вулиці)
- урман (ліс) - урманнар (ліси)
- таң (зоря) - таңнар (зорі)
Звуки ред.
- ә - відкрите е, близько до англійського a в слові cat [cæt], німецького ä;
- ө - близько до ьо, йо, турецького і німецького ö, французького eu;
- ү - близько до ьу, турецького і німецького ü;
- ң - близько до англійського ng;
- h - видих, близький до англійського h;
- җ - звук близький до звуків жь(ж), джь (дж), чь (ч);
- в - в запозичених (напр.руських) словах як руське в (вагон), англійське v;
- в - у старотатарських, як руське ув, англійське w, (напр. ватан - батьківщина);
- е - має три варіанти вимови:
- [е] - переважно в середині і в кінці м'якого слова;
- [и] - переважно в середині і в кінці твердого слова;
- [є] - переважно початок слова, або після голосних;
- и - укр.i (рос. и);
- ы - коротке и на відміну від довгого укр.и (чи рос. ы);
Слова в татарській мові майже завжди мають наголос на останньому складі.
Питальні слова (хто?, що? і т.д.) завжди мають наголос на першому складі.
Питальні слова ред.
- кем - хто?
- нәрсә - що?
Числівники ред.
- бер - 1
- ике - 2
- өч - 3
- дүрт - 4
- биш - 5
- алты - 6
- җиде - 7
- сигез - 8
- тугыз - 9
- ун - 10
- унбер - 11
- ...
- егерме - 20
- утыз - 30
- кырык - 40
- илле - 50
- алтмыш - 60
- җитмеш - 70
- сиксән - 80
- туксан - 90
- юз [йоз, йөз] - 100
- мең - 1000
Порядкові числівники утворюються додаванням закінчень:
- -нчы - після голосных: алтынчы - шостий
- -ынчы - після приголосних: тугызынчы - дев'ятий
- -нче - після голосних: икенче - другий
- -енче - після приголосних: беренче - перший
Словник до уроку ред.
- алтмыш - 60
- алты - 6
- ана - мати, матір
- ана буре - мати вовк, вовк-самка
- ата - тато, батько, отець
- ата буре - батько вовк, вовк-самець
- без - ми
- бер - 1
- биш - 5
- бу - цей, ця, це, ці
- бар - є, існує, присутній
- буре - вовк
- бүлмә - кімната
- дәфтәр - тетрадь
- дүрт - 4
- егерме - 20
- ерак - далекий
- җәй - літо
- җылы - тепло, теплий
- җиде - 7
- җитмеш - 70
- җитмә - не хватает
- ике - 2
- илле - 50
- ишегалды - двор
- йорт - дом, двір, юрта
- йыгыт - юнак, парубок, джигіт
- әзба - дом, ізба
- кем - хто?
- кеше - чоловік, людина
- килды - пришел
- көн - день, сонце (стар.)
- көнбатыш - схід, сонця схід (көн батыш)
- көньяк - південь, денна сторона, сонячна сторона (көн як)
- көнчыгыш - захід, сонця захід (көн чыгыш)
- кыз - мала, дівчина
- кырык - 40
- малай - малий, хлопець, хлопчик, хлопчак
- мең - 1000
- мин - я
- нәрсә - що?
- олар - вони
- отәч - півень
- өй - дом, будинок
- өстәл - стол
- өч - 3
- рәхмәт - спасибо
- сез - ви
- сигез - 8
- сиксән - 80
- син - ти
- сыер - корова
- тавык - курка
- такта - дошка
- тана - теленок
- таң - зоря
- тәхет - трон
- тиен - копейка, белка
- төн - ніч
- төньяк - північ, нічна сторона (төн як)
- тугыз - 9
- туксан - 90
- ул - він
- ун - 10
- унбер - 11
- урам - вулиця
- урман - ліс
- урындык - стул
- утыз - 30
- утыргыч - стул
- хәзер - зараз
- чай - струмок (стар.)
- шәхәр - місто, град
- юз [йоз, йөз] - 100
- юри - навмисне
- яз - весна
- юк - немає, не існує, відсутній
- яшь - молодо, молодий