Нідерландська мова
Вимова
ред.Правила вимови нідерландської чіткі і легкі для вивчення. Вимова - це виокремлююча і через те важлива складова мови. Тому для опанування мови наступні особливі звуки нідерландської мають бути ретельно вивчені. Саме для вимови, більш ніж для будь-якої іншої складової мови, є вірним правило, що лише використання дає довершеність. Голосні
1. a- (короткий a-: звук середній між українськими а і о. a- присутній в таких словах як pak(пакет, згорток), і plat(плоский). Вправа 1. Вивчи звук a- в наступних словах, читаючи їх голосно: plat, kranten, dag, zakken, pak, vast, wal, klap, ratten, gat.
2. aa- (довгий відкритий a-: ). Він присутній в таких нідерландських словах як: kaas(сир) і gaan(іти) а також у відкритих складах, тобто в складах, які закінчуються на голосну, як у maken(робити) і praten(балакати).
Вправа 2. Прочитай наступні слова голосно: kraal, ramen, aap, daar, platen, vaak, kaal, bazen, ja, amen.
Примітка i: Є суттєва різниця у значенні між такими словами, як plat(плоский) і plaat(картина, запис), mak (заспокоєний, приручений) і maak(робити), і т.д. Ця різниця визначається різницею між коротким і довгим звуками a-. Тому дуже важливо чітко розрізняти між цими звуками. Неправильна вимова, може, у багатьох випадках, вести до суттєвих непорозумінь. Ось ще декілька прикладів: tak це `гілка' українською, але taak означає `завдання'; man означає 'чоловік', а maan означає `місяць' .
Примітка ii: Множина `tak'(гілка) буде `takken'(гілки); це означає, що приголосна має бути подвоєна, інакше ми отримуємо `taken'(задачі), множина слова `taak'(задача). Це подвоєння приголосних після коротких голосних складає правило, яке застосовується до більшості слів, які пишуться як tak-takken, наприклад до lap-lappen(ганчірка-ганчірки) і zak-zakken(сумка-сумки).
Примітка iii: Звук a- в таких словах як `tak' і т.д. 'короткий' тому, що він в них один і за ним, в тому ж складі слідує приголосний (t, s, k, n, і т.д.). Множина в нідерландській зазвичай утворюється додаванням -en як у вищенаведених прикладах.
Якщо останній склад слова не протяжний, множина часто утворюється додаванням -s, як в англійській: тому множина `tafel' (таблиця) буде tafels. Множина слова raam (вікно) - ramen(вікна). Останнє слово - двоскладове: ra- і -men. Другий a- зникає, тому що a- є останньою буквою складу. Якщо остання буква складу - голосна, ми кажемо, що склад відкритий: ra- отже відкритий склад і єдине a- вимовляється як aa- (довге aa-). Іншими словами, є два шляхи, якими може бути утворено довгий звук: подвоєнням голосної, напр., aa- як в kaas чи коли голосна стоїть в кінці складу, як в ramen.
Щоб визначити кількість складів у складі даного нідерландського слова, найкраще вимовляти його повільно: ra-men. Знову, якщо остання буква складу голосна, така як a-, ця голосна вимовляється начебто є дві а: raa-men. Таке написання (тобто з двума а і дефісом) не є звичним і вживається тут тільки щоб відобразити те, що дане слово складається з більш ніж одного складу. Слова, як `praten'(балакати), `betalen'(оплачувати), `gapen'(позіхати) і `halen'(приносити) також містять відкриті склади (pra-ten, be-ta-len, ga-pen, ha-len).
Вправа 3. Розбий наступні слова на склади: maken, vallen, hakken, raken, harken, slapen, dalen, kamer.
3. o-:(дуже коротке o-). Присутнє в нідерландській, в таких словах, як bos(ліси) і kop(голова тварини).
Вправа 4. Прочитай наступні слова вголос: rond, los, toch, vossen, kost, lokken, vol, op, bronnen.
4. oo-: (довге oo-) Присутнє в таких нідерландських словах, як groot(великий, широкий) і rood(червоний, рудий).
Вправа 5. Прочитай наступні слова вголос: knoop, vroom, roos, kroon, boos, droog, hoofd.
Примітка iv: Так само як у випадку a-, o- вимовляється як oo- якщо склад, у якому воно з'являється, відкритий, такий як в `bomen'. Якщо це слово розщепити на два склади, ми отримуємо bo-men. Тому це слово вимовляється `boo-men', але не пишеться таким чином. Ми знайдемо таке в словах як `wonen'(жити), dozen(коробки), symbolen(символи,знаки), probleem(проблема) і over(через, над). (do-zen, sym-bo-len, pro-bleem, o-ver).
Вправа 6. Розбий наступні слова на склади: kloppen(стукати), kopen(купляти), sloten(замки, канави), doden(вбивати), volgen(слідувати), roken(диміти, палити) і stoppen(зупинятися, стопувати).
5. e- (коротке e-) Його можна знайти в нідерландських словах, таких як mes(ніж) і kerk(церква).
Вправа 7. Прочитай наступні слова вголос: gek, lekker, best, vet, wetten, sterk, vertellen, bek, erg, ontdekken.
6. ee- (довге ee-). Його можна знайти в голландських словах, таких як veel(багато) і steen(камінь, кирпич). Якщо e- в відкритому складі, як у `stegen' (ste-gen), слово вимовляється stee-gen, але ніколи так не пишеться. Це саме знаходимо в таких словах як `breken,'(розбивати), `weten'(знати), `vergeten'(забувати) і `spelen' (грати).
Вправа 8. Розбийте наступні слова на склади: geven(давати), lekker(гарний), eten(їсти), vreten(жерти, їсти як тварина), kerken(церкви), kennen(знати когось, чи знати щось, вивчивши його) і weten (знати факт, чи знати щось по розповідям).
Примітка v: Пояснення різниці вимови e- і ee- застосовується лише до слів в яких ці звуки наголошені. Якщо e-звук ненаголошений, такий як в словах lopen(гуляти), bedanken (дякувати) і також в de(the), e- вимовляється дуже коротко.
7. u- (короткий ьо-). Його можна знайти в таких голландських словах, як bus (автобус) і krul(curl).
Вправа 9. Прочитай наступні слова вголос: stuk, knul, nummer, juk, lucht.
8. uu- (довге uu-). Його можна знайти в таких голландських словах як vuur(вогонь) і muur(мур, кам'яна стіна).
Вправа 10. Прочитай наступні слова вголос: minuut, schuren, duur, gruwel, puur, ruzie, muziek, stuur.
Примітка vi: Якщо u- з'являється на кінці складу, воно вимовляється як uu-. Саме цей випадок в словах `muren'(мури), `avonturen'(пригоди, авантюри), `evalueren'(оцінювати, евалювати), `rumoer'(шум) і `vuren'(вогні).
Вправи 11. Розбий наступні слова на склади: muziek, vlugger, puur, rust, turen, lucht, vluchten, rusten, Welterusten.
9. i- (короткий и- ) Його можна знайти в таких голландських словах як zitten(сидіти) і blik(олов'яний бак).
Вправа 12. Прочитай наступні слова вголос: ik, klimmen, flink, binnen, in, vinden, zingen, kring.
Інколи i- є довгим (як в -ie нижче). Ми його знайдемо в таких словах як radio, idee, і kritiek.
10. ie- (довгий і-). Його можна знайти в таких голландських словах як lied(пісня) і vriend(друг).
Вправа 13. Прочитай наступні слова вголос: dier, vies, hier, plezier, zien, vier, drie, niet.
Примітка vii: i- не має довгого відповідника: i- і ie- це два майже непов'язані звуки.
11. eu- (звук ьой-). Цей звук складається з двух букв але позначає лише один звук. Його можна знайти в таких голландських словах як neus(нос) і keuken (кухня).
Вправа 14. Прочитай наступні слова вголос: reus, leuk, heus, beukeboom, keuze.
12. oe-: (довгий у-). Його можна знайти в голландських словах vroeg(рано) і toen(тоді - минулий час).
Вправа 15. Прочитай наступні слова вголос: voelen, voet, boek, moeten, bloed.
Вправа 16. Прочитай наступні слова вголос:
a. mat, maken, praten, krant, plaat, zak, betalen, kraal, kaas, rat, gapen, kat, gaan, vaak, baas.
b. bos, boos, wonen, rood, los, vol, roos, open, roken, stoppen, sloten, doden, kloppen, probleem, volgen, boom.
c. veel, kerk, lekker, best, weten, gek, vergeten, mes, been, kennen, tegen, breken.
d. stuk, vuren, vlug, duur, muziek, rusten, rumoer, vluchten, lucht.
e. binnen, kring, vinden, zingen, in.
f. vriend, drie, vies, vier, dier, zien, hier, lied.
g. heus, neus, keuken, beuk, keuze.
h. doen, voet, bloed, moeten, boek.
Двузвуччя і подвійні голосні:
1. ei-/ij- (звук ей-): Немає різниці ні між вимовою ні між вживанням цих двох буквосполучень. Значення голландських слів rijst(рис) і reist (дієслово `подорожує') з розмови може бути визначене лише по контексту, в якому слово вживається.
Вправа 17. Прочитай наступні слова вголос: mij, mei, jij, wij, krijgen, dreigen, slijten, zeilen, blijven, slijterij, klein.
2. au-/ou- (звук ау-): Так само, як ei/ij, немає різниці між au- і ou- за винятком написання, а в цьому випадку навіть у значенні. Написання може бути пояснено лише історично. Звуки з'являються в голландських словах gauw(швидко) і goud (золото).
Вправа 18. Прочитай наступні слова вголос: mouw, dauw, verkouden, vrouw, hout, zout, flauw.
3. ui- (звук уй-): Цей звук знаходиться між ou- і eu-. Його можна знайти в голландських словах huis(дом) і vuil(брудний).
Вправа 19. Прочитай наступні слова вголос: ui, fluiten, tuin, gebruiken, kruis, besluiten, stuiten, uit, vuist.
Примітка viii: Двузвуччя не мають довгої і короткої форм. Тому немає подвоєння голосних або приголосних, якщо корінь данного слова містить дифтонг. Множина слова vuist(fist) - vuisten(fists) і kruis(хрест) - kruizen(хрести).
Вправа 20. Дай множину наступних слів: struik(shrub), boer(фермер), groep(група), kous(sock), neus ( -s часто стає -z всередині слова, як у цьому випадку), brief(лист) (-f часто стає -v всередині слова, як у цьому випадку), mouw(sleeve), zeil(sail), huis (дім), druif(grape), buis(tube), bewijs(доказ), gleuf (groove).
Вправа 21. Прочитай наступні слова вголос:
a. bal, baal, zak, zaak, vak, vaak, mak, maak, maken, verhaal, graag, tamelijk, herhalen, waarom.
b. bos, boos, pot, poot, hol, kool, stok, roos, lopen, verkopen, stoppen, dood, doden, roken, top, geloof.
c. pet, veel, vel, met, vreemd, ben, been, stem, pret, nemen, zeggen, Engels, kerk, preken, vlekken, vlees, kletsen.
d. lus, stuur, puur, vullen, knul, guur, bukken, schuur, ruzie, bundel, instrument, tussen, gluren, rukken.
e. tuin, grijs, blauw, muis, trouw, geheim, luid, hijzen, prijs, duizend, stijf, vrijheid, gruis, breien, blij, knuist, bruizen, pruik, stout, bruin, bijbel, bouwen.
f. groot, groeten, rood, roet, moeten, boot, boete, mooi, moe, zo, groente, vloer, vlo, sloot, bloem.
g. raam, doel, nu, rem, kast, hond, sluiten, nee, lijst, zal, land, lief, leven, deel, bommen, bomen, mijl, zaal, vijl, trui, meisje, duinen, pijn, tijd, pijp, uur, zijn, duim, konijn, Zuiden, kuur, goed, knie, vandaag, spreken, Zaandam, angst, altijd, zoet, tien, laan, maag, mag, buigen, auto, kerk, lijden, leiden, vliegtuig, week, spelen, spellen, stelen, stel, vragen, uiting, schuin, dag, dagen, politiek, strofen, sonnet, maart, april, mond, molen, flauwe kul, doe, koets, koken, vlees, potlood, papier, einde.
Приголосні
Наступні приголосні звуки відмінні або невідомі в англійській але дуже часті в голландській: 1. g-/ch-: (російське г-/х-)g дзвінкий варіант ch. В дійсності між ними є малопомітна різниця між g- and ch-. Ці звуки можна знайти в таких голландських словах як acht (вісім) і gras (трава).
Вправа 22. Прочитай наступні слова вголос: Gregorius, grijs, vechten, achter, zwijgen, God, groeten, achtentachtig, bisschop, schrijven, prachtig.
2. j-: (й-). З'являється в таких голландських словах, як ja(так), jij(ти) і bejaard(літній).
Вправа 23. Прочитай наступні слова вголос: jij, Jacob, jaar, joden, Jansen, Jan, jas, jong, jammer.
3. v-: (в-). Цей звук близький до f-. Він з'являється в таких голландських словах як van (із, від) і overal (повсюду).
Вправа 24. Спробуй наступні слова: vroeg, vraag, vreemd, vijftien, overal, vast, loven, duiven, vervelen.
4. w-: (в-). Голландське w- можна знайти в таких словах як water(вода) і wijn(вино).
Вправа 25. Прочитай наступні слова вголос: waarom, waar, wie, nieuw, wij, eeuwen, bouwen, wekken, ontwaken, winkel.
Примітка ix: A d- at the end of a word is pronounced like a t-. This happens in words like rood(red) and bekend (well-known).
Вправа 26. Прочитай наступні слова вголос: rand, rond, hand, verraad, eed, verschillend, hoed, bed, antwoord, brand.
Примітка x: b- наприкінці слова вимовляється як p-, напр. в heb (мати) і lob (lobe).
Вправа 27. Прочитай наступні слова вголос: web, heb, lob, Rob, tob.
Вправа 28. Прочитай наступне вголос:
De hond loopt in de straat. De man valt in de gracht. Hij zegt: Nee. Zij buigt haar knie. Ik voel me vol. Wie schiet het dier? Hij gooit zijn kauwgum weg. In zijn klas waren veel grapjes. De kleine kleuter breit een kleurvolle trui. Nu zuigt hij zijn vuile duim. Dan loopt zij gauw naar buiten. Hoeveel houten schuren lijken jou leuk? Hun auto loopt misschien honderd mijl per uur. Haar goede, oude oma is echt erg aardig. Zij bouwen een reuzen pijp. Vandaag gaat Jan naar Amsterdam en Haarlem. Sluit de voordeur! Niemand blijft altijd vijftig. Het meisje zweeg maar de oude vrouw sprak veel. Hoe oud zijn die lieve, kleine meisjes? De zuinige huisvrouw gooit niets weg. Hij is voor altijd uit de politiek verdwenen. Zij ver- dwijnen ijlings naar het warme Zuiden. Zo`n actie lijkt leuk maar leidt tot niets. Duizend ijle bomen ruizen luid in de zwoele lucht.
Uit `Het vrome volk' (door Maarten `t Hart):
Hij zoekt met zijn handen tussen de struiken. Bruine naaktslakken glijden langzaam over de bladeren. De vochtige aarde kleeft aan zijn broek. Ger neemt de andere zijde van het aardbeibed. Vaardig zoeken haar gekloofde handen de vruchten.
Het paard lag nog altijd doodstil op het stro. De grote, bruine ogen staarden angstig omhoog, naar de bruin geteerde zoldering waaraan een petroleumlamp hing. De oom van Peter stond op een aardappelkist en vulde de lamp waarbij druppels petroleum op het paard neerkwamen. De druppels rolden heel los over de natte huid van het dier. Ik staarde naar de trillingen in het machtige lijf van het paard.