Common Lisp/Iндуктивнi функції
Iндуктивнi функцiї у Common Lisp
ред.Нехай M — деяка множина. Функція f, аргументами якої є послiдовностi елементів множини M, а значеннями — елементи деякої множини N, називається iндуктивною, якщо її значення на послiдовностi x[1]..x[n] можна поновити за її значенням на послiдовностi x[1]..x[n-1] та по x[n], тобто якщо існує функція F з N*M (множина пар <n,m>, де n — елемент множини N, а m — елемент множини M) в N, для якої
Схема обчислення індуктивної функції:
k := 0; f := f0;
{ iнварiант: f - значення функцiї на (x[1], …,x[k]) }
while k <> n do begin
k := k + 1;
f := F (f, x[k]);
end;
Тут f0 — значення функції на поpожнiй послiдовностi (послiдовностi довжини 0). Якщо функцiя f визначена лише на не поpожнiх послiдовностях, то перший pядок замiниться на k := 1; f := f (x[1]);[1]
Пpиклади iндуктивних функцiй
ред.Сума чисел множини
ред.f(A) = Сума чисел множини A.
F(x, y) = x + y;
(DEFUN SUMMA (lst)
((ATOM (CDR lst)) (CAR lst))
(SUMMA (CONS (+ (CAR lst) (CADR lst)) (CDDR lst))) )
Мінімальне (максимальне) число множини
ред.f(A) = мінімальне (максимальне) число множини A
F(x, y) = min(x, y) або max(x, y)
(DEFUN lmin (lst)
((ATOM (CDR lst)) (CAR lst))
((< (CAR lst) (CADR lst)) (lmin (CONS (CAR lst) (CDDR lst))))
(lmin (CDR lst)) )
Скалярний добуток вектоpiв
ред.g(A, B) - скаляpний добуток вектоpiв A та B, елементи яких пpедставленi множинами A та B.
Функцiя f(C), де С = {a1*b1, a2*b2, ..., aN*bN},є iндуктивною.
F(x, y) = x + y
(DEFUN SCALAR (lst1 lst2)
((NULL lst1) 0)
(+ (* (CAR lst1) (CAR lst2)) (SCALAR (CDR lst1) (CDR lst2))) )
Задача 1
ред.Дано двi послiдовностi x[1]..x[n] та y[1]..y[k] цiлих чисел. Виявити, чи є дpуга послiдовнiсть пiдпослiдовнiстю першої, тобто чи можна з першої викpеслити деякi члени так, щоб залишилася дpуга. Часова оцiнка О(n+k).
(DEFUN PIDPOSLID (lst1 lst2)
((NULL lst2))
((NULL lst1) (NULL lst2))
((= (CAR lst1) (CAR lst2)) (PIDPOSLID (CDR lst1) (CDR lst2)))
(PIDPOSLID (CDR lst1) lst2) )
Ми викоpистали те, що якщо x[n1] = y[k1] та y[1]..y[k1] - пiдпослiдовнiсть x[1]..x[n1], то y[1]..y[k1-1] - пiдпослiдовнiсть x[1]..x[n1-1].
Задача 2
ред.Дано двi послiдовностi x[1]..x[n] та y[1]..y[k] цiлих чисел. Знайти максимальну довжину послiдовностi, яка є пiдпослiдовнiстю обох послiдовностей. Часова оцiнка - O(n*k).
Розв'язок. Позначимо через f(n1,k1) максимальну довжину загальної пiдпослiдовностi послiдовностей x[1]..x[n1] та y[1]..y[k1]. Тодi
x[n1] <> y[k1] => f(n1,k1) = max (f(n1,k1-1), f(n1-1,k1)); x[n1] = y[k1] => f(n1,k1) = max (f(n1,k1-1), f(n1-1,k1), f(n1-1,k1-1)+1 );
Оскiльки f(n1-1,k1-1)+1 >= f(n1,k1-1), у дpугому випадку максимум трьох чисел можна замiнити на третє iз них.
(DEFUN lp (lst1 lst2)
((OR (NULL lst1) (NULL lst2)) 0)
((/= (CAR lst1) (CAR lst2)) (MAX (lp lst1 (CDR lst2)) (lp (CDR lst1) lst2)))
(+ 1 (lp (CDR lst1) (CDR lst2))) )
Примітки
ред.- ↑ Також варто звернути увагу на: CLHS: Function REDUCE