Татарська мова/Мовотвір

<<АБЕТКИ | ТАТАРСЬКА МОВА| УРОКИ>>

МОВОТВІР

• юк (ні, заперечення)
• рәхмәт (спасибі, благодарю)

післяставки (закінчення)

В тюркських мовах важливе значення відіграють післяставки (післялоги), щось середнє між закінченням і прийменником (рос.прєдлог), який стоїть після слова.

Зокрема, за допомогою післяставок передаються відмінки:

• Муса (Мусій) -> Мусага (Мусію)
• Муса (Мусій) -> Мусаның (Мусія)
• Муса (Мусій) -> Мусадан (від Мусія)
• Муса (Мусій) -> Мусада (у Мусія)

• кыз (дівчина) - кызның (дівчини)
• бала (дитина) - балам (дитина моя)

Однина/множина іменників:

• библиотека (бібліотека) -> библиотекалар (бібліотеки)
• китапханә (бібліотека) -> китапханәләр (бібліотеки)

та багато інших речей.

Іменники

Множина

Множина іменників утворюється за допомогою закінчень:

слова, у яких остання голосна - тверда:

-нар (останній звук -л або -м)

-лар (останні звуки будь-які крім -л або -м)

слова, у яких остання голосна - м'яка:

-нәр (останній звук -л або -м)

-ләр (останні звуки будь-які крім -л або -м)

Відмінки

У татарській мові є шість основних відмінків:

Баш килеш (головний).

Відповідає на питання кем? нәрсә? (хто? що?)

Закінчення відсутні.

Иялек килеше (присвійний).

Відповідає на питання кемнең? нәрсәнең? (кий? чий?).

Утворюється за допомогою закінчень -ның, -нең.

Юнәлеш килеше (напрямний).

Відповідає на питання кемгә? нәрсәгә? (кому? чому?)

Утворюється за допомогою закінчень -а, -ә, -га, -гә, -ка, -кә.

Төшем килеше (знахідний).

Відповідає на питання кемне? нәрсәне? (кого? що?)

Утворюється за допомогою закінчень -не, -ны, -е, -ы

Чыгыш килеше (вихідний).

Відповідає на питання кемнән? нәрсәнән? (від кого? від чого?)

Утворюється за допомогою закінчень -нан, -нән, -дан, -дән.

Урын-вакыт килеше (місцево-часовий).

Відповідає на питання кемдә? нәрсәдә? (у кому? у чому?)

Утворюється за допомогою закінчень -да, -дә, -та, -тә.

Займенники

Особові

мин - я (порівн. укр. мене)

син - ти

ул - він

без - ми

сез - ви

алар - вони

Присвійні (окремо і у формі післяставок)

Приклад.

китаб - книга	сүз - слово
(минем) китабым - книга моя	(минем) сүзем - слово моє
(синең) китабың - книга твоя	(синең) сүзең - слово твоє
(аның) китабы - книга його	(аның) сүзе - слово його
(безнең) китабыбыз - книга наша	(безнең) сүзебез - слово наше
(сезнең) китабыгыз - книга ваша	(сезнең) сүзегез - слово ваше
(аларның) китабы - книга їх	(аларның) сүзе - слово їх

Дієслова

Основна форма

В словниках дієслово дається в одній з двох основних форм:

• Основна форма дієслова № 1 - ім'я дії. Має закінчення -у, -ү : язу (писання), уку (наука, навчання), белү (знання), бару (хода, ходіння) і т.д.
• Основна форма дієслова № 2 - неозначена форма. Має закінчення -арга, -әргә, -ырга, -иргә: язарга (писати, "писати щоб"), укырга (вчитися), белергә (знати).

Відкидаючи від кожної з основних форм відповідне закінчення отримуємо основу дієслова.

Цікаво звернути увагу, що в руській (українській і російській) мовах у складі існує багато дієслів, у складі яких можна помітити форму, за значенням і закінченням близьку вищезазначеній татарській основній формі №1: цитувати ('цитировать), закривати (закрывать), розглядувати (розглядывать) і т.д.

Наказова форма

Утворюється додаванням до основи дієслова закінчень -а, -ә:

• язу - писання (писати) - яза! (пиши!)
• бару - хождіння (ходити) - бар! (іди!)
• уку - наука, навчання (учитись) - ука! (учись!)

Теперішній час

Теперішній/Майбутній час

Спосіб утворення:

• основа на приголосну + -а/-ә + особові закінчення 1-го типу
• основа на голосну + -ый/-и + особові закінчення 1-го типу

• мин язам - я пишу
• син язасын - ти пишеш
• ул яза - він пише
• без язабыз - ми пишемо
• сез язасыз - ви пишете
• улар язалар - вони пишуть

Особові закінчення:

• мин -м/-мын/-мен
• син -сың/-сең
• ул –
• без -быз/-без
• сез -сыз/-сез
• алар -лар/-ләр/- нәр/-нәр

Минулий час

Певний минулий час (билгеле уткән заман)

Спосіб утворення:

• основа + -ды/-де/-ты/те + 2 тип особових закінчень:

• Мин -м
• Син -ң
• Ул –
• Без -к
• Сез -гыз/-гез
• Алар -лар/-ләр/-нәр/-нәр

Непевний минулий час (билгесез үткән заман)

Основа + ган/гән/кан/кән + 1 тип закінчень (в 1й особі однини - закінчення -мын/-мен).

мин барганмын, эшләгәнмен без барганбыз, эшләгәнбез син баргансың, эшләгәнсең сез баргансыз, эшләгәнсез ул барган, эшләгән алар барганнар, эшләгәннәр

Приставка -ган/-гән - для основ, які закінчуються на голосну або дзвінку приголосну, -кан/-кән – для основ на глуху приголосну.

Різниця між минулими часами

• Певний минулий час позначає дію, про яку відомо напевно, що вона відбулася, в той час як непевний минулий час позначає дію, про яка напевно відбулася:

• Ул кичә кинога барды. Він вчора ходив в кіно.
• Ул кичә кинога барган. Він вчора (напевне) ходив кіно, він мав вчора ходити в кіно.

Непевний минулий час використовується для опису історичних подій, свідками яких співрозмовники не були:

Сугыш 1941 нче елда башланган. Війна почалась в 1941 році.

Майбутній час

Невизначений майбутній час (билгесез киләчәк заман)

Основа + -ыр/-ер/-ар/-әр/-р + 1 тип закінчень

Визначений майбутній час (билгеле киләчәк заман)

Основа + -ачак/-әчәк/-ячак/-ячәк + закінчення 1 типу.

• улар яздылар - вони написали
• иде - був
• диде - сказав
• диктант язган идек - ми вже написали диктант

Словник

• мненияләр юкмы? - чи немає думок (мнєній)?
• мин әйтәм - я знаю
• диктант язабыз! - ми пишемо (будемо писати) диктант!

<<АБЕТКИ | ТАТАРСЬКА МОВА| УРОКИ>>