Англійська мова: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Serge Rode (обговорення | внесок)
Serge Rode (обговорення | внесок)
Рядок 28:
Одною з складностей, які існують в англійській мові є те, що слова часто вимовляються не так як пишуться, тобто відсутня однозначна відповідність між буквами і звуками, одна й та сама буква може позначати різні звуки і її вимова визначається лише у звязку з сусідніми буквами.
 
Вимова складів в більшості германських мов, зокрема в англійській залежить від того, яким є склад - наголошеним чи ненаголошеним, відкритим чи закритим, довгим чи коротким.
Наголос в англійській мові, так само як і в більшості германських мов падає як правило на один з складів кореня слова, зазвичай перший.
 
Основний наголос в англійській мові, так само як і в більшості германських мов падає як правило на один з складів кореня слова, зазвичай перший. Якщо слово відносно коротке ( 2 - 4 склади), то всі інші склади, як правило вимовляються дуже коротко. Якщо в слові багато складів, то деякі склади можуть приймати додатковий наголос.
Приклади: comp'''u'''ter, voc'''a'''bulary, transl'''a'''te
 
Приклади: comp'''u'''ter, voc'''a'''bulary, to transl'''a'''te
В англійській мові, так само як в інших германських мовах при вимові слів розрізняють довгі і короткі голосні звуки.
 
Відкритість чи закритість складу в слові визначається тим, на який звук він закінчується - голосний або приголосний. На письмі це в більшості випадків визначається тим, яка буква стоїть в кінці складу - голосна чи приголосна.
Довгі звуки зустрічаються як правило у відкритих наголошених складах слова, тобто тих складах, які закінчуються на голосний звук, а короткі звуки - у ненаголошених складах або наголошених закритих складах, тобто тих складах, які закінчуються на приголосний звук.
 
Довгота/короткість складу визначається довготою/короткістю відповідного голосного звуку. Голосні звуки в англійській мові можуть позначатись однією або декількома буквами, перша з яких голосна, а інші можуть бути як голосні так і приголосні H, R, W, Y, наприклад A, AE, AH, AL, AR, AW, AY і т.д. У відкритому складі голосний як правило довгий, незалежно від того чи він позначається однією чи декількома буквами (law, late, there, site, love, lore, sure). У закритому складі голосний довгий, якщо він позначається більш ніж однією буквою (dark, week, sight, work, look, burn). Якщо він позначається лише однією голосною буквою, то він як правило короткий (man, men, stick, lock, but, luck).
На письмі довгі склади можна в більшості випадків можна розпізнати по тому, що вони закінчуються на:
 
# одну або більше букв, які позначають голосні звуки (A, E, I, O, U)
# букву, яка позначає голосний звук і одну з букв - H, R, W які не вимовляються, але слугують показником довготи попереднього голосного звуку.
 
Короткі склади, навпаки, визначаються по тому, що вони закінчуються на приголосний звук.
 
Приклади
 
 
 
На письмі довгі звуки як правило зустрічаються у відкритих складах (тих, які закінчуються на голосний звук) або в тих складах, в яких
 
Більшість букв, які позначають приголосні звуки читаються подібно до англійського алфавіту - B, D, F, K, L, M, N, P, S, V, Z.