Англійська мова: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
== Вимова і правила читання ==
Одною з складностей, які існують в англійській мові є те, що слова часто вимовляються не так як пишуться, тобто відсутня однозначна відповідність між буквами і звуками, одна й та сама буква може позначати різні звуки і її вимова визначається лише у звязку з сусідніми буквами.
В англійській мові, так само як в інших германських мовах при вимові слів розрізняють довгі і короткі звуки.▼
Наголос в англійській мові, так само як і в більшості германських мов падає як правило на один з складів кореня слова, зазвичай перший.
Приклади: comp'''u'''ter, voc'''a'''bulary, transl'''a'''te
▲В англійській мові, так само як в інших германських мовах при вимові слів розрізняють довгі і короткі голосні звуки.
Довгі звуки зустрічаються як правило у відкритих наголошених складах слова, тобто тих складах, які закінчуються на голосний звук, а короткі звуки - у ненаголошених складах або наголошених закритих складах, тобто тих складах, які закінчуються на приголосний звук.
На письмі довгі склади можна в більшості випадків можна розпізнати по тому, що вони закінчуються на:
# одну або більше букв, які позначають голосні звуки (A, E, I, O, U)
# букву, яка позначає голосний звук і одну з букв - H, R, W які не вимовляються, але слугують показником довготи попереднього голосного звуку.
Короткі склади, навпаки, визначаються по тому, що вони закінчуються на приголосний звук.
Приклади
На письмі довгі звуки як правило зустрічаються у відкритих складах (тих, які закінчуються на голосний звук) або в тих складах, в яких
Більшість букв, які позначають приголосні звуки читаються подібно до англійського алфавіту - B, D, F, K, L, M, N, P, S, V, Z.
| |||