Управління та безпека: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 148:
* "заборонено" <math>F=\sim P</math>;
* "обов'язково" <math>O=\sim P\sim</math>;
* "байдуже"
Через <math>\sim</math> позначене логічне заперечення.
Відрізняється деонтична від модальної логіки тим, що пропозиції, які розглядаються у деонтичній логіці, не мають логічного зв'язку із фактологічним матеріалом (істина чи хибність). У деонтичній логіці досліджуються операції із передписувальними виразами, наприклад, "Усі учні класу повинні здати контрольну", "Якщо горить червоне світло на світлофорі, то рух через залізничну колію заборонений" тощо.
Рядок 160 ⟶ 162:
<math>\begin{matrix}M(p\lor q)\leftrightarrow Mp\lor Mq;& P(p\lor q)\leftrightarrow Pp\lor Pq; \\ I(p\lor q)\leftrightarrow Ip\,\And\,Iq;& F(p\lor q)\leftrightarrow Fp\lor Fq;\\ N(p\,\And\,q)\leftrightarrow Np\,\And\,Nq & O(p\,\And\, q)\leftrightarrow Op\,\And\,Oq. \end{matrix}</math>
Через <math>\lor</math> позначена нероздільна диз'юнкція, через <math>\And</math> кон'юнкція, а через <math>\leftrightarrow</math> еквівалентність.
Логіка дій, на відміну від логіки алетичних модальностей над численням висловлювань, є численням імен дій. Таким чином, існують дві модальні логіки: у одній з'ясовують "що повинно, може і не може бути", а у другій - "що повинно, може чи не повинне бути зробленим". У логіці дій виділяють два типи імен дій:
Рядок 186 ⟶ 190:
* <math>[\Pi_{1}\,\And\,\Pi_{2}]x\leftrightarrow [\Pi_{1}]x\,\And\,[\Pi_{2}]x</math>;
* <math>[\sim(\Pi_{1}\,\And\,\Pi_{2})]x\leftrightarrow [\Pi_{1}\,\And\,\sim\Pi_{2}]x\lor [\sim \Pi_{1}\,\And\,\sim\Pi_{2}]x</math>.
Через стрілку <math>\to</math> позначена імплікація.
Якщо розглянути текст якого-небудь статуту, то можна виявити, що головне у тексті - це деонтичні модальності. Відповідно, по діям агентів за рефлексивного управління можна встановити внутрішню логіку дій організації. Оскільки певна логіка умов оточуючого середовища має на увазі певну логіку дій організації. Вирішення проблем ієрархічною системою здійснюється у відповідності до порядку, у якому розташовуються підзадачі. Уся множина задач, які вирішує система на даний час, розглядається як частково впорядкована у відповідності із пріорітетами цих задач множина. Будь-яка задача такої можини, окрім пріорітету, визначається набором елементарних дій, які є необхідними для її виконання.
| |||