Управління та безпека: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Mfcker (обговорення | внесок)
Mfcker (обговорення | внесок)
Рядок 21:
 
[[Файл:Element-napravleniy1.tif|міні|Модель лінійної системи]]
Основним методом прогнозування функцій систем є застосування математичних моделей. Математична модель елемента спрямованої дії має вигляд <math>Y=L(V,X),</math> де <math>L</math> - алгоритм (множиначастково ізвпорядкована визначениммножина нау нійвідповідності відношенням частковогоіз порядкупріорітетами <math>\leq</math>дій), <math>V,X</math> - аргументи. При цьому мається на увазі, що аргумент <math>X</math> відтворює у деякому сенсі вхід елемента, а <math>V</math> - впливаючі на нього збурення; <math>Y</math> - вихід.
 
Якщо через <math>M_{Y}</math> позначити множину значень <math>Y,</math> за яких властивості (стан) об'єкта задовільняють вимогам, а через <math>R_{Y}</math> - множину значень <math>Y,</math> які реально можуть бути досягнутими у процесі функціонування об'єкта, то мета управління може бути визначена співвідношенням <math>R_{Y}\subset M_{Y}.</math> Якщо це співвідношення справджується без будь-якого втручання ззовні, то процес управління стає зайвим. Застосування управління стає необхідним, якщо на об'єкт впливають чинники (збурення), які приводять до порушення даного співвідношення. На практиці керуючі впливи (управління) <math>U</math> здійснюються декотрим регулятором, у загальному випадку пов'язаним із станом об'єкта та прикладеними до нього збуреннями. При цьому сам регулятор може зазнавати збурень.