Індонезійська мова: відмінності між версіями

Індонезійська (індонез. Bahasa Indonesia — мова Індонезії) - мова, яка виникла у Південно-Східній Азії на перетині шляхів арабських, індійських і китайських мореплавців. Пізніше в цей регіон спрямували свої шляхи нідерландці, англійці і французи. Унаслідок впливу мов всіх цих народів на мову корінного місцевого населення утворилася сучасна індонезійська мова, бахаса індонезія. Як сказано в Вікіпедії - індонезійська це усталена форма малайської мови (бааса малайу), австронезійська (або малайсько-полінезійська) мова, яка використовувалась як лінгва франка на індонезійських островах на протязіпротягом сторіч. Вона отримала статус державної з проголошенням незалежності Індонезії у 1945.

Індонезійська мова має просту вимову, просту грамматикуграматику (близьку до китайської і інших сино-тибетських мов, які вплинули на формування індонезійської) і просте написання, на основі звичайної латинської абетки. Враховуючи те, що людей, які живуть в Індонезії і сусідніх країнах і знають індонезійську досить багато (так само як багато тих хто знає китайську і хінді в сучасному світі) індонезійська є важливою складовою сучасного глобального суржику.

Індонезійська мова - одна з австронезійських мов. Службова мова держави Індонезія (з 1945 року). В побуті використовують близько 20 млн людей. Володіють в тій чи іншій мірі - близько 200 млн. Утворена в першій половині XX ст. на основі малайської мови, яка використовувалась в цих краях як лінгва франка. Назва мови - індонезійська«Індонезійська мова» прийнятебула вприйнята 1928 роціроку на Конгресі молоді іта поступово витісниловитіснила назву «малайська мова». Писемність на основі латинки.