Румунська мова: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 44:
=== Випадки і звучання літер ===
* '''î-â-î''' - Î пишемо на початку слова і в кінці слова, а â пишемо в середині слова.
* '''E''' -на початку читається як [йе] тобто як
* '''J''' - [ж]
* '''H''' - німа буква і може звучати як г і х
Рядок 51:
* '''C''' - ci-[чі] ce-[че] chi-[кі] che-[ке], в загальному випадку може звучати як к
* '''I''' - Зазвичай читається як [і] перед приголосними, і може читатися як й перед голосною і після неї це за зазвичай дифтонги і трифтонги, Якщо літера в кінці, то вона пом'якшує попередню приголосну і функціонує як м'який знак в кінці, Якщо в слові є ii то читаємо як [ій], а якщо iii читаємо як [іій].
* '''ă'''-буква відповідає звуку [ə] або просто [е] українська.
* '''î,â'''-букви відповідають звуку [и] * '''Ș'''-буква відповідає звуку- [ш] * '''Ț'''-буква відповідає звуку- [ц] * '''Q W Y''' - Використовується в словах іншомовного походження.
Рядок 85 ⟶ 88:
!-ea -e
!-ia -ie
|
|
Рядок 107 ⟶ 96:
=== Іменники-Substantiv ===
Іменники міняються по-родах, по-числу, по не означеність і означеність, і по-відмінках, а відмінків 5, враховуючи вокатив (кличний відмінок).
==== Роди і числа ====
В іменнику є три роди це є чоловічий, жіночий і середній рід.
Рядок 124 ⟶ 114:
| -ă
| -e
|-
!середній рід
|приголосна або ă
| -e
|}
'''''Cередній рід формується в іменниках та прикметниках.'''''
==== Неозначений артикль ====
Неозначений артикль в таблиці пишемо перед словом.
{| class="wikitable"
!неозначений артикль жіночого роду
Рядок 147 ⟶ 130:
|o
|}
==== Означений артикль ====
Означений артикль для всіх родів і чисел в таблиці змінюється закінчення
{| class="wikitable"
Рядок 163 ⟶ 148:
Середній рід в румунській мові в однині означеного артиклю може реагувати як чоловіча стать, а множині означеного артиклю може реагувати як жіноча стать.
==== Про -uri, як середній рід, множини. ====
Воно з'являється коли є суфікс (ou), а може й бути і без нього.
Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел
{| class="wikitable"
!рід і числа
!однина
!множина
|-
!середній рід
|tablou
|tablouri
|}
З означеним артиклем.
{| class="wikitable"
!рід і числа
Рядок 178 ⟶ 174:
Є одна хитрість з латинськими словами, тобто з суфіксом -ція в українській мові, в румунській мові трансформується на -ție, тобто замінюємо суфікс -ція на -ție
==== Відмінки ====
В румунській мові є 5 відмінків
Називний, Родовий, Давальний,
Розглянемо
{| class="wikitable"
Рядок 216 ⟶ 212:
|pe niște
|}
Розглянемо родового і давального відмінку в таблиці в означеного артикля.
Пишемо в закінчені
{| class="wikitable"
!відмінки/число.рід
!чол.рід. одн.
!жін.рід.одн.
!чол/жін.рід мн.
|-
|родовий/давальний
|іменник в одн. озн.арт.-lui
|то -a, то -ei,
|іменник множини -lor
|}
Domnului Denâs - Пан динис.
Тобто пишемо в Domnul-Пан
Жіночі ім'я на закінчені на '''А''' -Називний відмінок-Oxsan'''a''' Родовий і давальний-Oxsan'''ei'''.
===Займенники- в усіх відмінках===
Рядок 288 ⟶ 303:
| -l
|}
===Дієслово-Verb===
Рядок 305 ⟶ 317:
{| class="wikitable"
!
! colspan="2" |Звичайні дієслова
! colspan="2" |Дієслова з суфіксом EZ
|-
!
Рядок 407 ⟶ 418:
|ăște
|vedeți la I ос. одн.
|}
=== Прикметники ===
В румунській мові прикметники змінюються по родами і по числу.
Рядок 503 ⟶ 477:
românească muzica- музика по-румунськи
=== Виключення в іменниках при множині. ===
=== Словник середнього роду з -uri в множині. ===
=== Словник іменників і групи слів. ===
=== Неправильні дієслова. ===
'''A fi'''- бути важливе дієслово/неправильне дієслово.
{| class="wikitable"
!
!однина
!множина
|-
!від першої особи
|sunt
|suntem
|-
!від другої особи
|ești
|sunteți
|-
!від третьої особи
|este
|sunt
|}
'''A avea'''-мати важливе дієслово/неправильне дієслово.
{| class="wikitable"
!
!однина
!множина
|-
!від першої особи
|am
|avem
|-
!від другої особи
|ai
|aveți
|-
!від третьої особи
|are
|au
|}
=== Дієслова з суфіксом -EZ ===
=== Î-закінчення-ăsc ===
=== Прикметники словник з антонімами ===
[[Категорія:Мова людства]]
| |||