Румунська мова: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
багато чого
Було перероблено тему алфавіту фонетики і перероблено іменники будемо намагатися описувати всі частини мови як одиниця граматики
Рядок 1:
* Румунська мова - належить до такроманської званих романських мовгрупи. Іншими словами - ця мова споріднена з такими мовами як латина, іспанська, італійська, французька і т.д.
 
== Абетка і фонетика ==
 
Румунська використовує звичну [http://uk.wikibooks.org/wiki/Користувач:Serge_Rode/Книги/Мова/Латинська#Абетка латинку] з доданням деяких нових букв:
Рядок 11:
 
Розглянемо випадки
* '''î-â-î''' -î пишемо на початку слова і в кінці слова, а â пишемо в середині слова
* '''j''' - [ж]
* '''hJ''' - [ж]
* '''H''' - німа буква і може звучати як г і х
* '''R''' - Завжди тверда р
 
* '''gG''' - gi-[джі] ge-[дже] ghi-[ґі] ghe-[ґе], в загальному випадку може звучати як ґ
* '''сC''' - ci-[чі] ce-[че] chi-[кі] che-[ке], в загальному випадку може звучати як к
* '''Q W Y''' - Використовується в словах іншомовного походження.
* '''X'''- кс і ґз
 
== Іменники-Substantiv ==
== Вимова ==
 
В іменнику є три роди це є чоловічий, жіночий і середній рід
Наголос у слові може падати на будь-який склад, як у східнослов'янських мовах.
 
Розглянемо таблицю для всіх родів і чисел в таблиці-змінюється закінчення
== Граматика ==
{| class="wikitable"
!рід і число
!однина
!множина
|-
!чоловічий рід
|Приголосний
| -i
|-
!жіночий рід
| -ă
| -e
|}
Середній рід в румунській мові в однині реагує як чоловіча стать, а в множині реагує як жіноча стать.
 
Розлянемо такі випадки що є для середнього роду множини з (u)ri.
=== Визначники (артиклі) ===
 
Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел.
В румунській подібно до інших романських мов існують означені і неозначені іменники і відповідно - означені і неозначені визначники.
{| class="wikitable"
Визначники мають різний вигляд для іменників чоловічого, жіночого і середнього роду, у різних відмінках і числі.
!рід і числа
!однина
!множина
|-
!середній рід
|tablou
|tablouri
|}
Неозначений артикль в таблиці пишемо перед словом
{| class="wikitable"
!неозначений артикль жіночого роду
|un
|-
!неозначений артикль жіночого роду
|o
|}
Означений артикль для всіх родів і чисел в таблиці змінюється закінчення
{| class="wikitable"
!'''рід і числа'''
!однина
!множина
|-
!чоловічий рід
| -(u)l
|іменник в множ+i
|-
!жіночий рід
| -a
|іменник в множ+le
|}
Середній рід в румунській мові в однині означеного артиклю може реагувати як чоловіча стать, а множині означеного артиклю може реагувати як жіноча стать.
 
Розлянемо такі випадки що є для середнього роду множини означеного артиклю з (u)ri.
 
Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел з означеним артиклем.
* '''un''' - один, деякий (неозначена однина чол. роду у назив. відмінку)
{| class="wikitable"
!рід і числа
!однина
!множина
|-
!середній рід
|tabloul
|tablourile
|}
 
Є одна хитрість з латинськими словами, тобто з суфіксом -ція в румунській мові трансформується на -ție, тобто замінюємо суфікс -ція на -ție
'''un''' mare grad - (один, деякий) великий град
 
Доробляємо тему про іменники
* '''unei''' - одної, якоїсь (неозначена однина жін. роду у родов. відмінку)
 
'''unei''' hoarde - одної орди
 
* '''la''' - та, ота, вона, ця (означена однина жін. роду у назив. відмінку)
 
la puterea supremă în stat - (ця) влада верховна в державі
 
* '''-ul''' - той, отой, він, цей (означена однина чол. роду у назив. відмінку, приставка)
 
iniţiator'''ul''' - (той) ініціатор, той ініціатор
 
* '''-a''' - та, ота, вона, ця (означена однина жін.роду у назив. відмінку, приставка)
 
Uniune'''a''' Sovietică - Радянський Союз
 
* '''-le''' - ті, оті, вони, ці (означена множина чол. роду у назив. відмінку, приставка)
 
frontiere'''le''' - кордони
 
* '''-lor''' - ті, оті, вони, ці (означена множина чол. роду у назив. відмінку, приставка. нагадує закінчення множини -ler, -lar у тюркських мовах).
 
iniţiatori'''lor''' - (ті) ініціатори, ті ініціатори
 
'''[[Мова людства|Повернутись до змісту]]'''