|
Підручник таджицької мови.
Таджицька мова (таджикі) - мова споріднена сучасній перській (фарсі), дарі (одній з найбільш розповсюджених мов в Афганістані, а також татській (єврейськоперській). Споріднена з мовами дарі, урду, деякими діалектами Індії, осетинською, курдською. Основна відмінність від фарсі - наявність великої кількості запозичень з слов'янських (російська) і тюркських мов, а також певна відмінність у вимові тих самих слів.
== Опис мови ==
Всі вищезгадані мови - фарсі, таджикі і дарі походять зі староперської, однієї з основних мов ісламського світу, мови Персидської імперії, однієї з міжнародних мов глобального суспільства у минулому, мови високої культури, науки і поезії. Також слід пам'ятати, що староперська мова, так само як і старослов'янська, санскрит, а також сучасні тюркські мови є спорідненими до тих мов, якими говорили стародавні кочівники Великого Степу Євразії, відомі в давнину під іменами скіфів.
* [[Мова_людства/Таджицька/Абетки|Абетка]]
Останнім часом перська мова (таджикі, фарсі і дарі) поступово повертає собі дещо втрачені позиції у світі. Це пов'язано зокрема зі зростанням ролі Таджикистану, Ірану і Афганістану в сучасному світі, зростанням зв'язків цих країн з іншими країнами глобального суспільства.
* [[Мова_людства/Таджицька/Мовотвір|Мовотвір]]
== Уроки ==
== Абетки (Алифбоҳо) ==
До 1930-х років використовувалася арабська в'язь. Потім на короткий час відбувся перехід на латинку, а потім з кінця 1930-х років і аж до розвалу Радянського Союзу на початку 1990-х використовувалася кирилична абетка з додаванням деяких додаткових букв. В наш час всі три абетки вживаються поряд.
== Джерела ==
Кирилична абетка - звичайна російська кирилична абетка з додаванням деяких додаткових літер:
== Книги ==
* Ғғ - [гортанне г]
* Ӣӣ - [і:]
* Ққ - [гортанне к]
* Ҷҷ - [дж]
* Ӯӯ - [у:] або [о:]
* Ҳҳ - [гортанне х]
=== ЛотинӣПідручники ===
{| cellpadding=4 style="font-size:larger; text-align:center;" align=center
|-
|A a || B b || C c || Ç ç || D d || E e || F f ||G g
|-
|Ƣ ƣ ||H h || I i || Ī ī || J j || K k || L l || M m
|-
|N n || O o || P p || Q q || R r || S s || Ş ş || T t
|-
|U u || Ū ū || V v || X x || Z z || Ƶ ƶ || '
|}
=== КирилликӣСловники ===
{| cellpadding=4 style="font-size:larger; text-align:center;" align=center
|-
| А а || Б б || В в || Г г || Ғ ғ || Д д || Е е || Ё ё || Ж ж || З з || И и
|-
| Ӣӣ || Й й || К к || Қ қ || Л л || М м || Н н || О о || П п || Р р || С с
|-
| Т т || У у || Ӯ ӯ || Ф ф || Х х || Ҳ ҳ || Ч ч || Ҷ ҷ || Ш ш || Ъ ъ || Э э
|-
| Ю ю || Я я
|}
=== ФорсӣРадіостанції ===
{| cellpadding=4 style="font-size:larger; text-align:center;" align=center
|-
|ی || ه || و || ن || م || ل || گ || ک || ق || ف
|-
|غ || ع || ظ || ط || ض || ص || ش || س || ژ || ز
|-
|ر || ذ || د || خ || ح || چ || ج || ث || ت || پ
|-
|ب || ا
|-
|}
Див. [http://tg.wikipedia.org/wiki/Алифбои_тоҷикӣ Таджикські абетки]
== Вимова ==
Наголос в більшості випадків падає на останній склад слова.
== Мовотвір ==
=== Іменники ===
В перській (таджикська і фарсі) рід і відмінки іменників відсутні. Певне значення має поняття роду лише для запозичених з арабської мови слів (де іменники можуть бути чоловічого або жіночого роду).
Щоб передати поняття множини в таджикській мові можуть використовуватись наступні засоби:
* Додавання закінчення множини '''-ҳо'''.
Приклад. забон - забонҳо (мова - мови)
* Додавання різних слів, які дають поняття про кількість. Нагадує схожі конструкції в українській мові зі словом "солдат" - солдат, один солдат, п'ять солдат, багато солдат, декілька солдат і т.д.
Приклад.
* Деякі слова, особливо арабського походження, утворюють множину за правилами арабської мови - закінчення -ат, -ін, різні моделі назв сукупностей тощо.
=== Передача відмінків інших мов ===
* Ізафа (Ізафет, зв'язок іменників)
В грецькій, латинській, деяких слов'янських, германських та інших мовах відмінки мають таку форму як родовий відмінок. Вона дозволяє передавати зв'язок між іменниками типу "дім брата", "братів дім" чи "Вікіпедія - енциклопедія волі" у значенні "Вікіпедія - вільна енциклопедія". Подібна конструкція дозволяє передавати певний тип залежності між явищами, які називають ці іменники, а інколи дозволяє виражати певні ознаки явища, пов'язані з іншим предметом чи явищем, без використання прикметників.
В інших мовах, де іменники мають лише одну або дві форми (тобто відмінки відсутні) для схожих цілей вживаються різні прийменники (предлоги, prepositions) або післяйменники (послелоги, postpositions). Наприклад в англійській для цього вживається прийменник of - the house of the brother, brother's house. В перській, тюркській, арабській, івриті, хінді та деяких інших мовах для схожих цілей вживається так звана спряжна конструкція, під назвою ізафа або ізафет. Її особливістю є те, що зміни відбуваються не в залежному, а в основному слові, зазвичай вона має вигляд типу "брат дім-його" (в тюркських або семітських) чи "дім-йому брат" (в перській і хінді). Якщо у випадку вживання відмінків змінюється залежне слово - брат'''ів''' дім, то в цьому випадку основне - брат дім'''його'''.
В таджикській мові ізафа має вигляд ОсновнийІменник+'''и''' ЗалежнийІменник.
Приклад. энсиклопедияи озод - енциклопедія-їй воля, encyclopedia of free (freedom), вільна енциклопедія
* Аз - прийменник, що передає напрямок - звідки?
Значення цього прийменника - із, з.
В слов'янських мовах є схожі прийменники - із, з, с, які мають спільне індоєвропейське походження.
Приклад. аз ғарб - з заходу.
* Ба - прийменник, що передає значення орудного (місцевого) відмінка.
Значення цього прийменника - в, у, усередині, за допомогою, with, mit, con.
В слов'янських мовах цьому прийменнику частково відповідають прийменники - у, в, в семітських - ба (бе).
Приклад. Ба забони тоҷикӣ - таджикською мовою.
* Дар - прийменник, що передає місцезнаходження (усередині).
Значення цього прийменника - в, усередині, in.
Приклад. дар Осиёи Марказӣ - в Азії Центру, в Середній (Центральній) Азії.
*
{|
|Слово чи конструкція || Переклад, коментар і пояснення
|-
| ва || і
|-
| аз || із
|-
| аст || є, єсть
|-
| буд || був
|-
| дар || в, всередині, внутрі
|}
== Джерела ==
* [[Мова людства | До змісту ]]
* [http://tg.wikipedia.org/ Вікіпедія таджикською]
* [http://fa.wikipedia.org/ Вікіпедія перською]
* [http://garshin.ru/linguistics/languages/nostratic/indo-european/indo-iranian/iranian/south-west-iranian.html Про іранські мови на сайті Ігоря Гаршина]
'''[[Книги/Мова/Зміст|Повернутися до змісту]]'''
[[Категорія:Мови]]
| 