Есперанто: відмінності між версіями

12 975 байтів вилучено ,  12 років тому
нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
## Час. {{eov|Tempo}}.
 
 
== Перерва ==
[[Зображення:Esperanto star.svg|60px|left]]
Ми вже немало вивчили, і напевне вже трохи стомились. Напевне пора трохи відпочити, і подумати, для чого ми це робимо, і що воно нам дасть. Наприклад можна почати зі знайомства з винахідником цієї мови:<br clear="all" />
 
[[Зображення:1908-kl-t-zamenhof.jpg|200px|right]]
'''[[w:Людвік Лазар Заменгоф|Людвік Лазар Заменгоф]]''' ({{eov|Ludoviko Lazaro Zamenhofo}}, польськ. ''Ludwik Łazarz Zamenhof''; 15 грудня 1859, Білосток&nbsp;— 14 квітня 1917, Варшава)&nbsp;— польський лікар і лінгвіст, творець штучної мови есперанто.
 
Людвік (ім'я при народження Лазар) Заменгоф народився в єврейській родині в Білостоку (сучасна Польща, на той час частина Російської імперії). Батько&nbsp;— Марк Заменгоф&nbsp;— працював учителем іноземних мов. Людвік мав десятьох братів і сестер. Вдома діти розмоляли їдишем, а другою мовою за різними даним була чи то російська, чи то польська. Дитинство минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока (найбільшими національними громадами міста були євреї, поляки, росіяни та німці). В 10 років Людвік написав драму ''«Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п'яти актах»'', адже вважав, що головною причиною непророзумінь і суперечок між людьми є мовні бар'єри. Єдина спільна мова мала би вирішити цю проблему. [[w:Людвік Лазар Заменгоф|Більше...]] [http://ukrslovo.net/interesting-facts/postati/6339.html Цікавіше...]
 
Есперанто в ролі міжнародної мови - ціль, що є свого роду ідеалом. Якщо на хвилинку уявити собі що ця ціль досягнута, то це приносить нам купу переваг. Уявіть собі, що всі діти вивчають в школі протягом одного-двох років есперанто, а потім, якщо хочуть, інші мови. З таким багажем знань, можна вільно спілкуватись в будь-якій країні, і зникає необхідність в арміях перекладачів. Всі розуміють один одного. Ніяка нація не має несправедливої переваги через використання її мови в якості міжнародної (ми, українці маємо відчувати цю несправедливість двічі. Мало того, що міжнародна мова англійська, так ми ще маємо локально-міжнародну російську. Хоча, як то кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина.) Кожен робить невеликий крок на зустріч іншим, і всі задоволені.
 
Та, на жаль, ця картинка залишається всього лише ідеалом. Ніхто не захоче вивчати есперанто, поки йому на конкретних життєвих прикладах пояснять навіщо це потрібно.
 
Якщо припустити, що ціль вже частково досягнута, наприклад, на есперанто говорить кожен п'ятий на вулиці, якщо на есперанто видаються відомі наукові журнали, та свіжі новини по телебаченню у всіх країнах транслюють на есперанто, то і інших сумнівів вже не виникає, - нікого вже не треба буде переконувати в корисності есперанто. Переваги будуть очевидними. Труднощі виникають саме з початковим періодом - як зробити так, щоб на есперанто заговорила достатня кількість людей, після чого процес розвивався б за інерцією.
 
Цікаво, хто був тим диваком, що купив перший телефон? Він же не міг нікому подзвонити! Зате другий, міг позвонити першому. А третій їм обом. І так далі. Чим більше телефонів вже встановлено, тим більший інтерес встановити собі телефон для кожного нового учасника.
 
Есперанто можна порівняти з телефоном. Як кожна мова, вона допомагає людям спілкуватись, думати, творити. Проте на відміну від інших мов, есперанто не має своєї "природньої" популяції. Йому довелось починати від умовного нуля ( чи [[w:Людвік Лазар Заменгоф|одиниці]] :) в 1887 році. І до тих пір, поки кількість знавців есперанто не перевищить критичний поріг, очікуваного ефекту не буде. Більш того, ті хто вступає в систему зараз мають витрачати свою енергію на підтримання системи для майбутнього ефекту (чи мотивуючи себе якось інакше).
 
Проте, від думки про те, що варто сьогодні трохи потерпіти заради щасливого майбутнього значна частина людства вже добряче стомилась (згадайте будівництво комунізму в одній окремо взятій країні). Пройшло століття з часу заснування есперанто, а до перемоги, як до місяця пішки. Люди стомились. Люди не хочуть жити потім, вони хочуть жити зараз. Що ж робити?
 
<center>'''Постаратись отримати вигоду з того що маємо зараз!'''</center>
 
Варто згадати, що період зародження пройшов ще до першої світової війни. Піонери есперанто переклали тисячі літературних творів, створили словники та енциклопедії, розробили наукову термінологію в багатьох областях, написали велику кількість оригінальних творів на есперанто, створили асоціації есперанто по всьому світу. Одним словом - виконали величезну кількість чорної роботи. Нам залишилось взяти все готове, та користуватись. Що можна взяти з есперанто зараз?
 
== Розмовник есперанто ==
'''1. Географічні назви. Geografiaj nomoj.'''
 
Україна - Ukrainio,
Київ - Kijivo,
Іспанія - Hispanio,
Мадрид - Madrido,
Польща - Pollando,
Варшава - Varsovio.
'''2. Місце знаходження. Situo.'''
 
Держава - lando,
місто - urbo,
вулиця - strato.
'''3. Гроші. Mono.'''
 
Гривна - hrivna,
євро - eŭro,
долар - dolaro,
єна - eno.
'''4. Установи. Oficejoj.'''
 
Обмінний пункт - monŝanĝejo,
поліція - polico,
лікарня - malsanulejo,
магазин - vendejo,
пошта - poŝtejo,
ресторан - restoracio.
 
'''5. Аеропорт, вокзал. Flughaveno, stacidomo.'''
 
Вхід - enirejo,
вихід - elirejo,
посадка на літак - enaviadiliĝo,
посадка на потяг - entrajniĝo,
митниця - doganejo,
каса - biletejo,
камера схову - deponejo,
багаж - bagaĝo,
білет - bileto.
'''6. Транспорт. Veturilioj.'''
 
Машина - aŭto,
літак - aviadilo,
метро - metroo,
автобус - buso,
тролейбус - trolebuso,
трамвай - tramo,
таксі - taksio.
 
'''7. Подорожі. Vojaĝoj.'''
 
Віза - vizo,
паспорт - pasporto,
екскурсії - ekskursoj,
купувати - aĉeti,
сувеніри - memoraĵo.
 
'''8. Усяка техніка. Elektroaparatoj.'''
 
телефон - telefono,
мобільний телефон - poŝtelefono,
комп’ютер - komputilo,
телевізор - televidilo,
холодильник - fridujo,
фотоапарат - fotilo.
 
'''9. Дім. Domo.'''
 
Двері - pordo,
вікно - fenestro,
поверх - etaĝo,
квартира - apartamento,
кімната - ĉambro,
кухня - kuirejo,
їдальня - manĝejo,
спальня - dormoĉambro,
ванна кімната - banĉambro,
вбиральня - necesĉambro.
 
'''10. Столові прибори. Manĝilaro.'''
 
Тарілка - telero,
ніж - tranĉilo,
ложка - kulero,
виделка - forko,
чашка - taso.
 
'''11. Людина. Homo.'''
 
Дитина - infano,
хлопчик - knabo,
дівчинка - knabino,
чоловік - viro,
жінка - virino,
чоловік одружений - edzo,
жінка одружена - edzino,
батько - patro,
мати - patrino,
син - filo,
дочка - filino,
дід - avo,
баба - avino,
сім’я - familio.
 
'''12. Частини тіла. korpopartoj.'''
 
Голова - kapo,
мозок - cerbo,
вухо - orelo,
очі - okuloj,
волосся - haroj,
ніс - nazo,
рот - buŝo,
зуби - dentoj,
шия - kolo,
плечі - ŝultroj,
серце - koro,
спина - dorso,
живіт - ventro,
рука - mano,
рука (вся) - brako,
нога - piedo,
нога (вся) - gambo.
'''13. Їжа. Manĝaĵo.'''
 
М'ясо - viando,
риба - fiŝo,
хліб - pano,
сир - fromaĝo,
яйця - ovoj,
овочі - legomoj,
випічка - bakaĵo,
сніданок - matenmanĝo,
обід - tagmanĝo,
вечеря - vespermanĝo.
 
'''14. Одяг. Vesto.'''
 
Сорочка - ĉemizo,
футболка - T-ĉemizo,
плаття - robo,
спідниця - jupo,
туфлі - ŝuoj,
піджак - jako,
пальто - palto.
'''15. Купувати. Aĉeti.'''
 
Магазин - vendejo,
ринок - bazaro,
ціна - prezo,
розмір - dimensio.
'''16. Ванна кімната. Banĉambro.'''
 
Мило - sapo,
шампунь - ŝampuo,
зубна паста - dentopasto,
зубна щітка - dentobroso,
рушник - bantuko.
'''17. Календар. Kalendaro.'''
 
Понеділок - lundo,
вівторок - mardo,
середа - merkredo,
четвер - ĵaŭdo,
п’ятниця - vendredo,
субота - sabato,
неділя - dimanĉo.
 
'''18. Числівники. Numeraloj.'''
 
0 nulo,
1 unu,
2 du,
3 tri,
4 kvar,
5 kvin,
6 ses,
7 sep,
8 ok,
9 naŭ,
10 dek,
11 dek unu,
23 dudek tri,
100 cent,
222 ducent dudek du,
3333 tri mil tricent tridek tri.
 
 
'''19. Прикметники. Adjektivoj.'''
 
Високий - alta,
Низький - malalta,
великий - granda,
маленький - malgranda,
дорогий - multekosta,
дешевий - malmultekosta,
хороший - bona,
поганий - malbona.
 
'''20. Особові займенники. Personaj pronomoj.'''
 
Я - mi,
ми - ni,
ви - vi,
він - li,
вона - ŝi,
воно - ĝi,
вони - ili.
'''21. Корисні фрази. Utilaj frazoj.'''
 
Добрий ранок! - Bonan matenon!
Добрий день! - Bonan tagon!
Добрий вечір! - Bonan vesperon!
До побачення - Ĝis (la) revido!
добраніч - bonan nokton,
так - jes,
ні - ne,
дякую - dankon,
будь ласка - bonvolu.
 
[[Категорія:Мови]]
3153

редагування