|
В перших розділах ця книга пояснюватиме чому варто вчити есперанто, в наступних - допоможе вам в навчанні. Текст на есперанто буде виділений зеленим кольором.
== Що взагалі таке есперанто? ==
[[Файл:Flag of Esperanto.svg|400px|thumb|Прапор Есперанто]]
Ми, як сучасні люди, задамо це питання вікіпедії. І дізнаємось що:
'''[[:w:Есперанто|Есперанто]]''' – штучна міжнародна мова для рівноправного міжнародного спілкування, створена доктором [[w:Заменгоф Людовик Лазар|Людовиком Лазарем Заменгофом]] у 1887 році в підсумку десятирічної праці.
=== Дружите з усім світом? Вивчайте есперанто! ===
{{eov|''Vi amikas tuta mondo? Lernu Esperanto!''}}
Тепер розповімо навіщо вам її знання. Причин для вивчення есперанто можна навести кілька. Наприклад:
#Есперанто — мова, яку можна швидко вивчити, а завдяки своїй простій і правильній побудові вона є легкою в застосуванні.
#Те, що вона ніде та нікому не є рідною, уможливлює рівноправне становище між людьми, які спілкуються нею. ( Щоправда цікаво те, що зараз нараховується деяка кількість людей (за різними даними, від 200 до 2000), для яких есперанто є рідною мовою: це ті, чиї батьки походять з різних країн і є шанувальниками есперанто. )
#Два мільйони носіїв мови поширені майже рівномірно по всьому світу.
#Кажуть, що вона допомагає зрозуміти загальні принципи лінгвістики і полегшує вивчення інших мов.
#Вона набагато ближча до української ніж англійська. Багато слів запозичено з латинської, грецької. Крім того є “українські” букви {{eov|J}}(Й), {{eov|Ĵ}}(Ж), {{eov|H}}(Г), {{eov|Ĝ}}(Дж), {{eov|Ŝ}}(Ш). Погано, що немає букви Y(И), хоча, ніхто не забороняє використовувати латинську в словах “іншомовного походження”. {{eov|Mi estas Bunyk}}.
#Всі букви читаються завжди однаково, тому вимову можна вчити і самостійно.
#Більшість користувачів цієї мови поліглоти, і взагалі цікаві люди, і кожен з них як мінімум білінгв. Тобто всі вчили її з нуля.
#Існує спеціальне видання {{eov|Pasporta Servo}}, яке містить більше двох тисяч адрес есперантистів в яких можна безплатно заночувати подорожуючи світом.
#Інтернет зараз містить багато інформації цією мовою
#Всі дуже раді новачкам. Тільки но я в твіттері сказав “{{eov|Ĉu vi parolas en Esperanto?}}” “Чи ви розмовляєте на есперанто?”, як мені зразу ж відповів один {{eov|LaLernanto}} (учень). Він вже вчить Есперанто два роки. Все таки, кожен носій мови хоче щоб вона стала міжнародною, тому з радістю вам допоможе.
#Крім того есперанто це унікальна, і справді міжнародна культура, з власною літературою, музикою, і навіть кількома фільмами. А ще “{{eov|Vikipedio}}” з більш ніж “{{eov|cent mil artikoloj}}” (сто тисяч статтей).
#І взагалі весело вчитись. Можна буде комусь сказати “уну цент дудек трі міліоно квар цент квіндек сес міл сеп цент окдек нав” (123 456 789)
Єдиним недоліком, є те, що ні в одному аеропорті чи ресторані на есперанто не говорять. Але ж мови вчать не тільки для цього, і хто зна, може скоро заговорять?
== Матеріали для навчання ==
*[[:w:eo:Ĉefpaĝo|Vikipedio]] - вікіпедія мовою есперанто.
*http://www.ukrainio.org.ua/ для початківців, особливо [http://www.ukrainio.org.ua/libro/Kurso_de_Andreo.pdf Kurso de Andreo] на основі якого і створена ця книжка.
*http://www.retejo.net/ukindex.html - навчальні матеріали мовою есперанто.
*http://uk.lernu.net/ - кращий в світі багатомовний ресурс мови есперанто.
== Алфавіт. {{eov|Alfabeto}}. ==
Алфавіт есперанто спроектований спеціально щоб кожній букві відповідав звук. Відповідно ніяких правил читання немає, читаємо як написано. В таблиці нижче дано велику та маленьку букви есперанто, та відповідні їм звуки записані українською.
{|class="wikitable"
|-
! Буква !! Український <br />відповідник !! Звучання !! Приклади звучання в словах
|-
|{{eov|Aa}} || A || [[File:Eo-a.ogg]]
|
*{{eov|Azio}}: [[File:Eo-Azio.ogg]]
*{{eov|Amiko}}:[[File:Eo-amiko.ogg]]
|-
|{{eov|Bb}} || Б || [[File:Eo-b.ogg]]
|
*{{eov|Balo}}: [[File:Eo-balo.ogg]]
*{{eov|Bordo}}:[[File:Eo-bordo.ogg]]
|-
|{{eov|Cc}} || Ц || [[File:Eo-c.ogg]]
|
*{{eov|Cento}}: [[File:Eo-cento.ogg]]
*{{eov|Citrono}}:[[File:Eo-citrono.ogg]]
|-
|{{eov|Ĉĉ}} || Ч || [[File:Eo-ĉ.ogg]]
|
*{{eov|Ĉefurbo}}: [[File:Eo-ĉefurbo.ogg]]
*{{eov|Ĉevalido}}:[[File:Eo-ĉevalido.ogg]]
|-
|{{eov|Dd}} || Д || [[File:Eo-d.ogg]]
|
*{{eov|Dolaro}}: [[File:Eo-dolaro.ogg]]
|-
|{{eov|Ee}} || Е || [[File:Eo-e.ogg]]
|
*{{eov|Eŭro}}: [[File:Eo-eŭro.ogg]]
|-
|{{eov|Ff}} || Ф || [[File:Eo-f.ogg]]
|
|-
|{{eov|Gg}} || Ґ || [[File:Eo-g.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ĝĝ}} || Дж || [[File:Eo-ĝ.ogg]]
|
|-
|{{eov|Hh}} || Г || [[File:Eo-h.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ĥĥ}} || Х || [[File:Eo-ĥ.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ii}} || І || [[File:Eo-i.ogg]]
|
*{{eov|Insulo}}: [[File:Eo-insulo.ogg]]
|-
|{{eov|Jj}} || Й || [[File:Eo-j.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ĵĵ}} || Ж || [[File:Eo-ĵ.ogg]]
|
|-
|{{eov|Kk}} || К || [[File:Eo-k.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ll}} || Л || [[File:Eo-l.ogg]]
|
|-
|{{eov|Mm}} || М || [[File:Eo-m.ogg]]
|
|-
|{{eov|Nn}} || Н || [[File:Eo-n.ogg]]
|
|-
|{{eov|Oo}} || О || [[File:Eo-o.ogg]]
|
|-
|{{eov|Pp}} || П || [[File:Eo-p.ogg]]
|
|-
|{{eov|Rr}} || Р || [[File:Eo-r.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ss}} || С || [[File:Eo-s.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ŝŝ}} || Ш || [[File:Eo-ŝ.ogg]]
|
|-
|{{eov|Tt}} || Т || [[File:Eo-t.ogg]]
|
|-
|{{eov|Uu}} || У || [[File:Eo-u.ogg]]
|
|-
|{{eov|Ŭŭ}} || Ў || [[File:Eo-ŭ.ogg]]
|
|-
|{{eov|Vv}} || В || [[File:Eo-v.ogg]]
|
|-
|{{eov|Zz}} || З || [[File:Eo-z.ogg]]
|
|}
[[Commons:Category:Esperanto_pronunciation|Послухати більше прикладів]]
*{{eov|'''G'''}} - українська ґ (задньоязиковий проривний, дзвінкіший).
*{{eov|'''Ĝ'''}} - «дж» читається як один звук (джміль).
*{{eov|'''Ŭ'''}} - коротке ў (схоже на англійське w) як у слові паўза ({{eov|paŭzo}}), або на кінцевий звук у слові пішов.
Окрім стандартного алфавіту, есперанто має ще чотири букви, для використання в іншомовних власних назвах:
{|class="wikitable"
|-
|{{eov|Q q}}|| {{eov|W w}} || {{eov|X x}} || {{eov|Y y}}
|-
|К || в, у || кс, ґз || і, и
|}
це стосується людей (Г. Дж. Уеллс англійською H. G. Wells, Г. Дж. Уеллс есперанто теж {{eov|H. G. Wells}}), проте не стосується наприклад міст (Нью-Йорк англійською New-York, а есперанто - {{eov|Novjorko}}). [[File:Eo-Novjorko.ogg]]
<gallery>
File:McLaren F1.jpg | {{eov|'''A'''ŭto}}
File:Parus major 4 (Marek Szczepanek).jpg | {{eov|'''B'''irdo}}
File:BrunnHeiligenstadtBauernhaus.jpg | {{eov|'''D'''omo}}
File:Lemon.jpg | {{eov|'''C'''itronoj}}
File:Skyshot.jpg | {{eov|'''Ĉ'''ielo}}
File:95apple.jpeg | {{eov|'''P'''omo}}
File:IBM PC 5150.jpg | {{eov|'''K'''omputilo}}
File:Panthera tigris tigris.jpg | {{eov|'''T'''igro}}
File:The sun1.jpg | {{eov|'''S'''uno}}
File:Circle-question.svg | додайте слова та зображення для інших букв абетки
</gallery>
== Трохи слів, щоб розпочати ==
Незважаючи на те, що есперанто - мова легка для вивчення, та все ж, дещо треба вчити щоб запам'ятати.
Якщо вам задають запитання, можна відповісти {{eov|Jes}} (так), а можна {{eov|ne}} (ні).
Хоча, якщо ви тільки но почали вчити мову, краще відповідати чесно, щоб уникнути непорозумінь:
:{{eov|Mi estas komencanto}} – я (є) початківець.
:{{eov|Mi ne komprenas}} – я не розумію.
А краще, щоб ніхто неподумав що ви геть зовсім нічого не знаєте:
:{{eov|Mia nomo estas Andreo}} – моє ім’я (є) Андрій.
:{{eov|Mi estas el Ukrainio}} – я (є) з України.
:{{eov|Mi loĝas en Kijivo}} – я живу в Києві.
:{{eov|Mi estas programisto (komercanto)}} – я (є) програміст (підприємець).
А потім розпитувати:
:{{eov|Kiu vi estas?}} – хто ви є (як ваше ім’я)?
:{{eov|De kie vi estas?}} – звідки ви (є)?
:{{eov|En kiu urbo vi loĝas?}} – в якому місті ви проживаєте?
:{{eov|Kio vi estas?}} – ким ви є (яка ваша професія)?
А також кожній вихованій людині варто вміти говорити ввічливо:
:{{eov|Bonan matenon!}} - Добрий ранок!
:{{eov|Bonan tagon!}} - Добрий день!
:{{eov|Bonan vesperon!}} - Добрий вечір!
:{{eov|ĝis (la) revido}} - До побачення
:{{eov|bonan nokton}} - добраніч
:{{eov|dankon}} - дякую
:{{eov|bonvolu}} - будь ласка
== Есперанто - конструктор ==
[[Файл:Lego bricks.jpg|200px|right]]
Щоб говорити мовою треба пам'ятати слова. І чим більше - тим краще. А в есперанто все зроблено зручніше. Тут слова складаються з частин, кожна з яких має своє значення. Пам'ятаючи ці частини можна складати їх у слова, отримуючи дуже багато комбінацій. Таким чином знаючи не так багато, можна використовувати дуже багато слів.
Ці частини підібрані так, щоб бути найбільш звичними більшості людей. (Словниковий запас есперанто запозичений з латинських, германських, слов'янських, індоєвропейських, семітських та азійських мов). Наприклад суфікс "{{eov|-ism-}}" означає вчення, політичну доктрину, релігійну догму, наприклад соціалізм, капіталізм, екстремізм...
=== Закінчення ===
[[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]]
Закінчення в есперанто є дуже важливою частиною слова, і однозначно показує нам частину мови, відмінок та час слова. І хоча з попередньої фрази вам може здатись що ми наблизились до вивчення граматики (а так і є), але не лякайтесь. На відміну від інших мов, тут зовсім мало правил, та зовсім немає винятків з них. Крім того граматика дуже логічна, тому її вивчення не складніше за вивчення слів. І взагалі, не варто витрачати час на зазубрення таблиць граматики цілком, краще звертатись до них при потребі, і вони швидко запам'ятаються.
{{eov|'''-o'''}} – закінчення іменників (Хто?, Що?...)
:{{eov|direktor'''o'''}} – директор,
:{{eov|telefon'''o'''}} – телефон
{{eov|'''-a'''}} – закінчення прикметників, присвійних займенників, порядкових числівників (Який?..)
:{{eov|bon'''a'''}} – добрий
:{{eov|nov'''a'''}} – новий
{{eov|'''-e'''}} – закінчення похідних прислівників (Як?)
:{{eov|bon'''e'''}} – добрe
:{{eov|bel'''e'''}} – красиво
{{eov|'''-n'''}} – закінчення знахідного відмінка (Кого? Що?)
:{{eov|vidi filmo'''n'''}} – бачити фільм
:{{eov|doni libro'''n'''}} – давати книгу
{{eov|'''-u'''}} – закінчення дієслів у наказовому способі (Роби!)
:{{eov|skrib'''u'''}} – пиши
:{{eov|mi leg'''u'''}} – я повинен читати
{{eov|'''-j'''}} – закінчення множини (2, 3, ...)
:{{eov|studento'''j'''}} – студенти
:{{eov|libro'''j'''}} – книги
{{eov|'''-i'''}} – закінчення для дієслів у неозначеній формі (інфінітив)
:{{eov|legi}} – читати
:{{eov|skribi}} – писати (Що робити? Що зробити?)
{{eov|'''-as'''}} – закінчення для дієслів у теперішньому часі
:{{eov|mi leg'''as'''}} – я читаю
:{{eov|mi skrib'''as'''}} – я пишу
{{eov|'''-os'''}} – закінчення для дієслів у майбутньому часі
:{{eov|mi leg'''os'''}} – я читатиму (буду читати)
:{{eov|mi skrib'''os'''}} – я писатиму (буду писати)
{{eov|'''-is'''}} – закінчення для дієслів у минулому часі
:{{eov|mi leg'''is'''}} – я читав
:{{eov|mi skrib'''is'''}} – я писав
Можна було б сказати - "Нічого собі просто! Та тут список на цілу сторінку.", проте не забувайте, що тут ми розглянули частини мови, утворення множини та часи. А в інших мовах вивчення часів займало б мінімум двадцять сторінок, і то без списку неправильних дієслів.
=== Префікс ===
[[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]]
Префікси мають семантику вже не граматичну, а більш словникову. <br clear="all" />
{{eov|'''bo-'''}} – споріднення через шлюб
:{{eov|patrino}} – мати
:{{eov|'''bo'''patrino}} – теща, свекруха.
{{eov|'''ĉef-'''}} – головний
:{{eov|urbo}} – місто
:{{eov|'''ĉef'''urbo}} – столиця
:{{eov|'''ĉef'''pago}} – головна сторінка
{{eov|'''dis-'''}} – розділення (роз-)
:{{eov|doni}} – дати
:{{eov|'''dis'''doni}} – роздати
{{eov|'''ek-'''}} – початок або раптовість дії
:{{eov|vidi}} – бачити
:{{eov|'''ek'''vidi}} – побачити
{{eov|'''eks-'''}} – колишній
:{{eov|ministro}} – міністр
:{{eov|'''eks'''ministro}} – екс-міністр
{{eov|'''fi-'''}} – зневага, огида
:{{eov|odoro}} – запах
:{{eov|'''fi'''odoro}} – сморід
{{eov|'''ge-'''}} – обох статей
:{{eov|patro}} – батько
:{{eov|'''ge'''patroj}} – батьки
{{eov|'''mal-'''}} – пряма протилежність
:{{eov|granda}} – великий
:{{eov|'''mal'''granda}} – маленький
{{eov|'''mis-'''}} – неправильно, помилково
:{{eov|Aŭdi}} – чути
:{{eov|'''mis'''aŭdi}} – причутись
{{eov|'''pra-'''}} – давній (пра-)
:{{eov|avo}} – дід
:{{eov|'''pra'''avo}} – прадід
{{eov|'''re-'''}} – зворотність, повторюваність дії
:{{eov|doni}} – дати
:{{eov|'''re'''doni}} – повернути
=== Суфікс ===
[[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]]
Суфікси теж впливають на зміст слова. І пробачте за ще один довжелезний словниковий розділ. Наступний буде веселішим. <br clear="all" />
{{eov|'''-aĉ-'''}} - зневага
:{{eov|vizaĝo}} - лице
:{{eov|vizaĝ'''aĉ'''o}} - морда
{{eov|'''-ad-'''}} - тривалість дії або багатократність процесу
:{{eov|iri}} - іти
:{{eov|ir'''ad'''o}} - ходьба
{{eov|'''-aĵ-'''}} - річ, предмет
:{{eov|manĝi}} - їсти
:{{eov|manĝ'''aĵ'''o}} - їжа
{{eov|'''-an-'''}} - член, житель, послідовник
:{{eov|Kijivo}} - Київ
:{{eov|kijiv'''an'''o}} - киянин
{{eov|'''-ar-'''}} - сукупність однорідних осіб або предметів
:{{eov|vorto}} - слово
:{{eov|vort'''ar'''o}} - словник
{{eov|'''-ĉj-'''}} - пестливість у чоловічих іменах
:{{eov|patro}} - батько
:{{eov|pa'''ĉj'''o}} - тато
{{eov|'''-ebl-'''}} - придатність, можливість
:{{eov|manĝi}} - їсти
:{{eov|manĝ'''ebl'''a}} - їстівний
{{eov|'''-ec-'''}} - властивість, якість
:{{eov|amiko}} - друг
:{{eov|amik'''ec'''o}} - дружба
{{eov|'''-eg-'''}} - збільшення предмета або ознаки
:{{eov|granda}} - великий
:{{eov|grand'''eg'''a}} - величезний
{{eov|'''-ej-'''}} - місце приміщення
:{{eov|lerni}} - вчити
:{{eov|lern'''ej'''o}} - школа
{{eov|'''-em-'''}} - схильність
:{{eov|labori}} - працювати
:{{eov|labor'''em'''a}} - працьовитий
{{eov|'''-end-'''}} - те, що має бути
:{{eov|laboro}} - праця
:{{eov|labor'''end'''o}} - робота що має бути зроблена, завдання
{{eov|'''-er-'''}} - частка
:{{eov|neĝo}} - сніг
:{{eov|neĝ'''er'''o}} - сніжинка
{{eov|'''-estr-'''}} - начальник, голова
:{{eov|urbo}} - місто
:{{eov|urb'''estr'''o}} - мер
{{eov|'''-et-'''}} - зменшення предмета або ознаки
:{{eov|domo}} - дім
:{{eov|dom'''et'''o}} - хатинка
{{eov|'''-i-'''}} - назва країни або регіону
:{{eov|ukraino}} - українець
:{{eov|Ukrain'''i'''o}} - Україна
{{eov|'''-id-'''}} - дитя, нащадок
:{{eov|bovo}} - бик
:{{eov|bov'''id'''o}} - теля
{{eov|'''-ig-'''}} - робити якимось, ким-небудь, чим-небудь
:{{eov|libero}} - свобода
:{{eov|liber'''ig'''i}} - звільнити
{{eov|'''-iĝ-'''}} - робитися якимось, ким-небудь, чим-небудь
:{{eov|edzo}} - чоловік
:{{eov|edz'''iĝ'''i}} - оженитись
{{eov|'''-il-'''}} - знаряддя, інструмен
:{{eov|skribi}} - писати
:{{eov|skrib'''il'''o}} - ручка (інструмент для письма)
{{eov|'''-in-'''}} - для позначення жіночої статі
:{{eov|viro}} - чоловік
:{{eov|vir'''in'''o}} - жінка
{{eov|'''-ind-'''}} - гідний чогось
:{{eov|vidi}} - бачити
:{{eov|vid'''ind'''a}} - гідний бути побаченим
{{eov|'''-ing-'''}} - те, куди щось вставляється
:{{eov|bolto}} - болт
:{{eov|bolt'''ing'''o}} - гайка
{{eov|'''-ism-'''}} - вчення, політична доктрина, релігійна догма і т.д.
:{{eov|kapitalo}} - капітал
:{{eov|kapital'''ism'''o}} - капіталізм
{{eov|'''-ist-'''}} - людина певної професії чи переконань
:{{eov|kuraci}} - лікувати
:{{eov|kurac'''ist'''o}} - лікар
{{eov|'''-nj-'''}} - пестливість у жіночих іменах
:{{eov|patrino}} - матір
:{{eov|pa'''nj'''o}} - матуся
{{eov|'''-obl-'''}} - множний для числівників
:{{eov|tri}} - три
:{{eov|tri'''obl'''e}} - тричі
{{eov|'''-on-'''}} - дробовий числівник
:{{eov|kvar}} - чотири
:{{eov|kvar'''on'''o}} - четвертина
{{eov|'''-op-'''}} - збірний для числівників
:{{eov|du}} - два
:{{eov|du'''op'''e}} - удвох
{{eov|'''-uj-'''}} - вмістилище, дерево, країна
:{{eov|mono}} - гроші
:{{eov|mon'''uj'''o}} - гаманець
{{eov|'''-ul-'''}} - особа, наділена певними якостями
:{{eov|junа}} - молодий
:{{eov|jun'''ul'''o}} - юнак
{{eov|'''-um-'''}} - без певного значення (якщо інші суфікси не підходять)
:{{eov|kolo}} - шия
:{{eov|kol'''um'''o}} - комір
:{{eov|folio}} - листок
:{{eov|foli'''um'''i}} - листати
=== Займенники ===
[[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]] Тепер знову трохи нудної граматики. Але, з допомогою таблиці займенників, ви зможете вивчити 50 займенників, пам'ятаючи лише 15 частин, які можна комбінувати. Займенники бувають:<br clear="all"/>
{|class="wikitable"
|-
! !!{{eov|Ki-}}<br /> питальні, відносні !! {{eov|Ti-}}<br /> вказівні !! {{eov|Ĉi-}}<br /> узагальнюючі !! {{eov|NENi-}}<br /> заперечні !! {{eov|i-}}<br /> неозначені
|-
!'''{{eov|-u}}<br /> особа'''
|{{eov|kiu?}}<br />хто? || {{eov|tiu}}<br /> той ||{{eov|ĉiu}} <br /> кожен||{{eov|neniu}} <br /> ніхто ||{{eov|iu}} <br />хтось
|-
!{{eov|-o}}<br /> предмет
|{{eov|kio?}} <br /> що? || {{eov|tio}} <br /> те || {{eov|ĉio}} <br /> усе || {{eov|nenio}} <br /> ніщо || {{eov|io}} <br /> щось
|-
!{{eov|-a}}<br /> якість
|{{eov|kia?}} <br /> який? || {{eov|tia}} <br /> такий || {{eov|ĉia}} <br /> всякий || {{eov|nenia}} <br /> ніякий || {{eov|ia}} <br />якийсь
|-
!{{eov|-e}}<br /> місце
|{{eov|kie?}} <br /> де? || {{eov|tie}} <br /> там || {{eov|ĉie}} <br /> скрізь || {{eov|nenie}} <br /> ніде || {{eov|ie}} <br /> десь
|-
!{{eov|-en}}<br /> напрямок
|{{eov|kien?}} <br /> куди? || {{eov|tien}} <br /> туди || {{eov|ĉien}} <br /> в усіх напрямках|| {{eov|nenien}} <br /> нікуди || {{eov| ien}} <br />кудись
|-
!{{eov|-am}}<br /> час
|{{eov|kiam?}} <br /> коли? || {{eov|tiam}} <br /> тоді || {{eov|ĉiam}} <br /> завжди || {{eov|neniam}} <br />ніколи || {{eov|iam}} <br />колись
|-
!{{eov|-om}}<br /> кількість
|{{eov|kiom?}} <br /> скільки? || {{eov|tiom}} <br /> стільки || {{eov|ĉiom}} <br /> усе || {{eov|neniom}} <br /> анітрохи || {{eov|iom}} <br />трохи
|-
!{{eov|-el}}<br /> спосіб
| {{eov|kiel?}} <br /> як? || {{eov|tiel}} <br /> так || {{eov|ĉiel}} <br /> по-всякому || {{eov|neniel}} <br /> ніяк || {{eov|iel}} <br /> якось
|-
!{{eov|-al}}<br /> причина
| {{eov|kial?}} <br /> чому? || {{eov|tial}} <br /> тому || {{eov|ĉial}} <br /> з будь-яких причин|| {{eov|nenial}} <br /> ні з якої причини|| {{eov|ial}} <br /> чомусь
|-
!{{eov|-es}}<br /> приналежність
| {{eov|kies?}} <br /> чий? || {{eov|ties}} <br /> того || {{eov|ĉies}} <br /> усіх || {{eov|nenies}} <br /> нічий || {{eov|ies}} <br /> чийсь
|}
Хитро придумано, правда? І хоча вам вже напевне як і мені не терпиться послухати якусь пісеньку на есперанто, чи почитати оповідання, але слів все таки бракує. Тому доведеться читати простенькі речення...
:{{eov|Kio vi estas?}} - ким ви є (яка ваша професія)?
:{{eov|Mi estas studento}} - я (є) студент.
:{{eov|Kie estas manĝejo?}} - де (є) їдальня?
:{{eov|Manĝejo estas tie.}} - їдальня там.
== Ще трохи слів ==
=== Чисельники. {{eov|Numeraloj}}. ===
:0 - {{eov|nulo}},
:1 - {{eov|unu}},
:2 - {{eov|du}},
:3 - {{eov|tri}},
:4 - {{eov|kvar}},
:5 - {{eov|kvin}},
:6 - {{eov|ses}},
:7 - {{eov|sep}},
:8 - {{eov|ok}},
:9 - {{eov|naŭ}},
:10 - {{eov|dek}},
:11 - {{eov|dek unu}},
:23 - {{eov|dudek tri}},
:100 - {{eov|cent}},
:222 - {{eov|ducent dudek du}},
:1000 - {{eov|mil}},
:3333 - {{eov|tri mil tricent tridek tri}},
:1 000 000 - {{eov|miliono}},
:2 002 000 - {{eov|du milionoj du mil}},
:2 000 000 000 - {{eov|du miliardoj}}.
'''Арифметика ({{eov|aritmetiko}})''':
:3 + 4 = 7 {{eov|tri plus kvin estas sep}}
:7 - 3 = 4 {{eov|sep minus tri estas kvar}}
:3*2 = 6 {{eov|trioble du estos ses}}
:6/2 = 3 {{eov|ses dividite per du estas tri}}
=== Кольори. {{eov|Koloroj}} ===
Кольори веселки. {{eov|Ĉielarkа koloroj}}. ( {{eov|Ĉielo}} -небо )
{|class="wikitable"
|-
|bgcolor="red"| ||bgcolor="orange"| ||bgcolor="yellow"| ||bgcolor="green"| ||bgcolor=#30D5C8| ||bgcolor="blue"| ||bgcolor=#9F00FF|
|-
|{{eov|ruĝa}} ||{{eov|oranga}} ||{{eov|flava}} ||{{eov|verda}} ||{{eov|turkisa}} ||{{eov|blua}} ||{{eov|viola}}
|-
| червоний || оранжевий || жовтий || зелений || бірюзовий || синій || фіолетовий
|}
Решта. {{eov|Ceteraj}}.
{|class="wikitable"
|-
|bgcolor="black"| ||bgcolor="grey"| ||bgcolor="white"| ||bgcolor="brown"| ||bgcolor="pink"|
|-
|{{eov|nigra}} ||{{eov|griza}} ||{{eov|blanka}} ||{{eov|bruna}} ||{{eov|roza}}
|-
| чорний || сірий || білий || коричневий || рожевий
|}
:світлий - {{eov|luma}}
:темний - {{eov|malluma}}
:яскравий - {{eov|hela, brila}}
=== Час. {{eov|Tempo}}===
*Ера - {{eov|Erao}}
*Тисячоліття - {{eov|Jarmilo}}
*Століття - {{eov|Jarcento}}
*Десятиліття - {{eov|Jardeko}}
*Рік - {{eov|Jaro}}
*Місяць - {{eov|Monato}}
{|
|-
|colspan=4|<center><big>Пори року. {{eov|Sezonoj}}</big></center>
|-
! Зима. {{eov|Vintro}} !! Весна. {{eov|Printempo}} !! Літо. {{eov|Somero}} !! Осінь. {{eov|aŭtuno}}
|-
|[[Файл:Zima-winter.jpg|150px]] ||[[Файл:Wiosna-spring.jpg|150px]] ||[[Файл:Lato-summer.jpg|150px]] ||[[Файл:Jesien-autumn.jpg|150px]]
|-
|
*Грудень - {{eov|decembro}}
*Січень - {{eov|januaro}}
*Лютий - {{eov|februaro}}
|
*Березень - {{eov|marto}}
*Квітень - {{eov|aprilo}}
*Травень - {{eov|majo}}
|
*Червень - {{eov|junio}}
*Липень - {{eov|julio}}
*Серпень - {{eov|aŭgusto}}
|
*Вересень - {{eov|septembro}}
*Жовтень - {{eov|oktobro}}
*Листопад - {{eov|novembro}}
|}
*'''Тиждень''' - {{eov|Semajno}}.
**Понеділок - {{eov|lundo}}
**Вівторок - {{eov|mardo}}
**Середа - {{eov|merkredo}}
**Четвер - {{eov|ĵaŭdo}}
**П'ятниця - {{eov|vendredo}}
**Субота - {{eov|sabato}}
**Неділя - {{eov|dimanĉo}}
{{eov|Semajno havas sep tagojn.}} Тиждень - це сім днів.
{{eov|Jaro havas tricent sesdek kvin tagojn.}} Рік це 356 днів.
{{eov|Superjaro estas jaro kiu havas ne 28 sed 29 tagojn en februaro.}} Високосний рік - це рік, що має не 28, а 29 днів у лютому.
*Година - {{eov|Horo}}
*Хвилина - {{eov|Minuto}}
*Секунда - {{eov|Sekundo}}
:{{eov|Demando}} – питання. {{eov|Al kiu urbo vi veturas?}} – до якого міста ви їдете?
:{{eov|Respondo}} – відповідь. {{eov|Mi veturas al Kijivo}} – я їду до Києва.
:{{eov|Jes. Mi ellernos Esperanton dum sep tagoj!}} - Так. Я вивчу есперанто за 7 днів!
:{{eov|Kioma horo estas (nun)?}} – яка година є (зараз)? котра година?
:{{eov|Estas ĝuste la tria}} – рівно третя (година).
:{{eov|Estas dek minutoj post la tria}} – третя година 10 хв. (10 хв. на четверту).
:{{eov|Estas dek minutoj antaŭ la tria}} – без 10 хв. третя (за десять третя).
:{{eov|Kiu dato estas hodiaŭ?}} – яка дата (є) сьогодні?
:{{eov|Hodiaŭ estas la unua de januaro}} – сьогодні (є) 1 січня.
== Перерва ==
| 