Есперанто: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок)
Bunyk (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 6:
Ми, як сучасні люди, задамо це питання вікіпедії. І дізнаємось що:
 
'''[[w:Есперáнто]]''' – штучна міжнародна мова для рівноправного міжнародного спілкування, створена доктором [[w:Заменгоф Людовик Лазар|Людовиком Лазарем Заменгофом]] у 1887 році в підсумку десятирічної праці.
 
=== Дружите з усім світом? Вивчайте есперанто! ===
Рядок 29:
 
== Матеріали для навчання ==
*[[:w:eo:Ĉefpaĝo|Vikipedio]] - вікіпедія мовою есперанто.
*http://www.ukrainio.org.ua/ , особливо [http://www.ukrainio.org.ua/libro/Kurso_de_Andreo.pdf Kurso de Andreo] на основі якого і створена ця книжка.
*http://www.retejo.net/ukindex.html
Рядок 653:
 
== Перерва ==
[[Зображення:Esperanto star.svg|60px|left]]
Ми вже немало вивчили, і напевне вже трохи стомились. Напевне пора трохи відпочити, і подумати, для чого ми це робимо, і що воно нам дасть. Наприклад прочитаємо щось про винахідника цієї мови.
 
'''[[w:Людвік Лазар Заменгоф|Людвік Лазар Заменгоф]]''' ({{eov|Ludoviko Lazaro Zamenhofo}}, польськ. ''Ludwik Łazarz Zamenhof''; 15 грудня 1859, Білосток — 14 квітня 1917, [[Варшава]]) — польський лікар і лінгвіст, творець штучної мови есперанто.
 
Людвік (ім'я при народження Лазар) Заменгоф народився в єврейській родині в Білостоку (сучасна Польща, на той час частина Російської імперії). Батько — Марк Заменгоф — працював учителем іноземних мов. Людвік мав десятьох братів і сестер. Вдома діти розмоляли їдишем, а другою мовою за різними даним була чи то російська, чи то польська. Дитинство минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока (найбільшими національними громадами міста були євреї, поляки, росіяни та німці). В 10 років Людвік написав драму ''«Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п'яти актах»'', адже вважав, що головною причиною непророзумінь і суперечок між людьми є мовні бар'єри. Єдина спільна мова мала би вирішити цю проблему. [[w:Людвік Лазар Заменгоф|Більше...]]
 
Есперанто в ролі міжнародної мови - ціль, що є свого роду ідеалом. Якщо на хвилинку уявити собі що ця ціль досягнута, то це приносить нам купу переваг. Уявіть собі, що всі діти вивчають в школі протягом одного-двох років есперанто, а потім, якщо хочуть, інші мови. З таким багажем знань, можна вільно спілкуватись в будь-якій країні, і зникає необхідність в арміях перекладачів. Всі розуміють один одного. Ніяка нація не має несправедливої переваги через використання її мови в якості міжнародної (ми, українці маємо відчувати цю несправедливість двічі. Мало того, що міжнародна мова англійська, так ми ще маємо локально-міжнародну російську. Хоча, як то кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина.) Кожен робить невеликий крок на зустріч іншим, і всі задоволені.
 
Та, на жаль, ця картинка залишається всього лише ідеалом. Ніхто не захоче вивчати есперанто, поки йому на конкретних життєвих прикладах пояснять навіщо це потрібно.
 
Якщо припустити, що ціль вже частково досягнута, наприклад, на есперанто говорить кожен п'ятий на вулиці, якщо на есперанто видаються відомі наукові журнали, та свіжі новини по телебаченню у всіх країнах транслюють на есперанто, то і інших сумнівів вже не виникає, - нікого вже не треба буде переконувати в корисності есперанто. Переваги будуть очевидними. Труднощі виникають саме з початковим періодом - як зробити так, щоб на есперанто заговорила достатня кількість людей, після чого процес розвивався б за інерцією.
 
Цікаво, хто був тим диваком, що купив перший телефон? Він же не міг нікому подзвонити! Зате другий, міг позвонити першому. А третій їм обом. І так далі. Чим більше телефонів вже встановлено, тим більший інтерес встановити собі телефон для кожного нового учасника.
 
== Розмовник есперанто ==