Формула (1) є просто означенням оберненої матриці (якою є метричний тензор з верхніми індексами, див. Диференціальна геометрія).
Формула (2) є слід одиничної матриці, тобто сума одиниць, що стоять на головній діагоналі одиничної матриці.
Формули (3) і (4) виводимо, взявши варіацію (або похідну) від формули (1):
Домножуючи цю рівність на і користуючись формулою (1), маємо:
звідки одержимо формулу, тотожну формулі (3) після заміни позначень індексів:
Для одержання формули (4), домножуємо (3а) на , обчислення аналогічні тільки що зробленим.
Для обґрунтування формули (5) зауважимо, що визначник є функцією від (незалежних) елементів матриці (). Частинна похідна визначника по одному з елементів матриці дорівнює алгебраїчному доповненню цього елемента в матриці, який у свою чергу дорівнює добутку визначника матриці на відповідний елемент оберненої матриці: . Отже маємо першу частину формули (5):
Якщо сюди підставити із формули (3), одержимо другу частину формули (5):
Формула (6) одержується легко з попередньої, як похідна складеної функції:
Перейдемо до згортки символів Крістофеля. У формулі (7) виразимо символ Крістофеля через похідні метричного тензора:
Оскільки тензор симетричний, то при згортці з ним перший та третій доданок дадуть однакові величин, але протилежні за знаком — і тому взаємно знищаться. Залишається тільки середній доданок, до якого можна застосувати формулу (5):
У формулі (8) також виражаємо символ Крістофеля через похідні метричного тензора:
До перших двох доданків після розкриття дужок застосуємо формулу (4), яку в даному разі читаємо в зворотний бік, а до третього доданка застосуємо формулу (6):
При виводі формули (9) користуємося формулою (7):
Формула (10) одержується з попередньої, якщо підставити :
Формула (11) слідує з означення:
Формула (12) одежується згорткою попередньої формули: