Французька мова/Алфавіт

Французька абетка базується на латинській абетці і складається з 26 літер з п'ятьма діакритичними знаками і двома лігатурами.

Cлухати вимову французької абетка

Написання	Звуки, що позначає	Французька назва	Український відповідник	Написання	Звуки, що позначає	Французька назва	Український відповідник
A a	[a] [ɑ]	а	а	N n	[n]	ɛn	ен
B b	[b]	be	бе	O o	[o] [ɔ]	о	о
C c	[s] [k]	se	се	P p	[p]	pe	пе
D d	[d]	de	де	Q q	[k]	ky	кю
E e	[e] [ɛ] [ə] [œ]	œ	як ьо після приголосних	R r	[ʁ]	ɛʁ	ер
F f	[f]	ɛf	еф	S s	[s] [z]	ɛs	ес
G g	[g] [ʒ]	ʒe	же	T t	[t] [s]	te	те
H h	-	aʃ	аш	U u	[y]	y	як ю після приголосних
I i	[i]	i	і	V v	[v]	ve	ве
J j	[ʒ]	ʒi	жі	W w	[v]	dublve	дубль-ве
K k	[k]	ka	ка	X x	[ks] [gs] [s] [z]	iks	ікс
L l	[l]	ɛl	ель	Y y	[i] [j]	igrek	ігрек
M m	[m]	ɛm	ем	Z z	[z]	zɛd	зед

ЗвукиРедагувати

Детальніше: Фонетика

У французькій мові 15 голосних, 3 півголосні та 20 приголосних звуків.

Голосні звуки:

[a], [ɛ], [ɛ̃], [e], [i], [œ]^[1], [œ̃], [ø], [y], [ɔ], [ɔ̃], [ɑ], [ɑ̃], [o], [u].

Звуки, позначені тильдою — назалізовані, тобто вимовляються в ніс.

Півголосні звуки:

[j], [w], [ɥ].

ПриміткиРедагувати

↑ Позначається в транскрипції також [ə] в коротких службових словах та в ненаголошених складах

Accents (діакритичні знаки) і лігатуриРедагувати

accent aigu (аксóн еґю): гострий наголос (´) — вживається лише над буквою «e» (і лише у відкритому складі) та позначає закриту вимову голосної [e]
- Приклад é: bébé (дитина), marché (ринок);
accent grave (аксóн ґрав): тупий наголос (`) — ставиться над голосною і позначає відкриту вимову голосної [e]
- Приклад è: pèrè (батько), très (дуже)
accent circonflexe(аксóн сіркумфлекс): ^ — ставиться над літерами a (Â â), e (Ê ê) та o (Ô ô) для позначення подовжених звуків. Не впливає на вимову літер i (Î î) та u (Û û), але змінює значення слів.
- Приклад î & û:
  - різна вимова: croître (рости) - croire (вірити)
  - однакова вимова: sûr (впевнений) - sur (на)
- Приклад ô: â bientôt (до скорого)
accent tréma (аксóн трема): дві крапки зверху (◌̈ ) — використовується з літерами e (Ë ë), i (Ï ï), u (Ü ü) та y (Ÿ ÿ) і позначає роздільну вимову голосних у сполученнях.
- Приклад ◌̈ : Noël (Рідзво), різна вимова: maïs (кукурудза) - mais (але)
accent cédille (аксóн седій): Ç — вживається тільки з літерою c (Ç ç), позначає вимову [s] замість [k] перед голосними.
- Приклад ç: garçon (хлопчик), français (французький)

Лігатури

Ææ Œœ. Нерідко замінюються на дві літери: ae (або фонетичний запис é), oe

[1] Позначається в транскрипції також [ə] в коротких службових словах та в ненаголошених складах

[1]