Дана граматика вірменської мови створена на основі англомовної граматики, яку ти можеш знайти тут - [1]

В цьому розділі викладено східновірменський діалект, головний діалект Вірменії. В часи СРСР все робилося для того, щоб якомога більше стандартизувати мову. Як наслідок, граматика може здатися занадто стандартизованою. Але стандартизація значно зменшує кількість винятків і отже достатньо запамятати правило, щоб потім його використовувати в усіх ситуаціях. Винятків дійсно мало і більшість з них буде розглянута у наступних розділах.


Основна форма дієслова (інфінітив)Редагувати

Кожне вірменське дієслово складається з кореня і одного з п'яти можливих приставок: -ել (-ель),-ալ (аль),-անալ (-аналь), -անել (-анель), або -ենալ (-еналь). Корінь дієслова - це все слово за винятком цих приставок. За декількома винятками, корінь не змінюється при утворенні різних часів дієслів.

Вірменська, як і багато мов в її мовній сімї вимагає чіткого узгодження підмет-дієслово, що як правило позначається суффіксом спрягованого дієслова, виключаючи потребу в особових займенниках.

Теперішній часРедагувати

У вірменській є лише одна форма теперішнього часу.

Теперішній час - один з часів у вірменській, який має єдиний суффікс -ում (-ум), незалежно від підмета дієслова. Узгодження підмет-дієслово відображається за допомогою додавання форм службового дієслова "бути" після дієслова.

Լինել (Лінель - бути)

եu եմ- я є (єс ем)

դու եu- ти є (ду ес)

նա է- він/вона/воно є (на е)

մենք ենք- ми є (менк енк)

դուք եք- ви є (дук екх)

նրանք են- вони є (н(и)ранк ен)

Приклад: В կարդալ (карталь - читати), суффікс -ալ замінюється суффіксом теперішнього часу -ում, після якого іде одна з шести зазначених форм "бути".

Եu կարդում եմ- я чита ю (єс картум ем)

Դու կարդում եu- ти чита єш (ду картум ес)

Նա կարդում է- він/вона/воно чита є (на картум е)

Մենք կարդում ենք- ми чита ємо (менк картум енк)

Դուք կարդում եք- ви чита єте (дук картум ек)

Նրանք կարդում են- вони чита ють (нранк картум ен)

Якщо дієслово багатоскладове (-անալ, -անել, -ենալ), тоді лише останній склад, починаючи з другої голосної, замінюється на -ում.

Отже, մաhանալ (маханаль - вмирати) стає մաhանում (маханум) і т.д.

Заперечення

Щоб заперечити дієслово, просто додай չ (ч) перед теперішнім часом службового "бути" і поставте отриману форму перед дієсловом.

Приклад: Նրանք ուտում են - Նրանք չեն ուտում - вони їдять - вони не їдять (нранк утум ен - нранк чен утум)


Неправильності

Винятки трапляються в односкладових дієсловах, таких як գալ (галь - приходити) і տալ (таль - давати), де для позначення кореня використовується лише одна приголосна. У таких випадках як ці, дієслово залишається незмінним, лише в кінці додається суффікс -իu (-іс).

Приклад: Մենք գալիu ենք - ми приходимо (менк галіс енк)


Інший виняток показує дієслово գիտենալ (гітеналь - знати). Це дієслово спрягається в теперішньому часі просто додаванням форм теперішнього часу службового "бути" до кореня գիտ.

Приклад: Եu գիտեմ-I know (єс гітем)


Майбутній часРедагувати

У вірменській є два види майбутнього часу. Перший і найбільш вживаний позначається префіксом կ- (к-), який додається до кореня, в той час як остання приголосна інфінітивного суфікса замінюється відповідним займенниковим суффіксом.

Եu -մ (єс -м)

Դու -u (ду -с)

Նա (на -)

Մենք -նք (менк -нк)

Դուք -ք (дук -к)

Նրանք -ն (нранк -н)


Приклад: Հիանալ (хіяналь - милуватись) becomes:

Եu կհիանամ - я милуватимусь (єс к(и)хіянам)

Դու կհիանաu - ти милуватимешся (ду к(и)хіянас)

Նա կհիանա - він/вона/воно милуватиметься (на к(и)хіяна)

Մենք կհիանանք - ми милуватимемось (менк к(и)хіянанк)

Դուք կհիանաք - ви милуватиметесь (дук к(и)хіянак)

Նրանք կհիանան - вони милуватимуться (нранк к(и)хіянан)


Якщо дієслово виду -ել чи -անել і підмет є третьою особою однини (նա), зазвичай լ відкидається, але ե, що передує їй замінюється на ի. Отже, наприклад для խnuել (хосель - говорити) форма майбутнього часу третьої особи однини була б կխnuի (кхосі) радше ніж կխnuե (кхосе).

Щоб заперечити дієслово, проспрягайте його ніби для майбутнього третьої особи однини, але без կ, і поставте відповідну форму теперішнього для службового "бути" перед дієсловом.

Приклад: Դու չես գնա - ти не підеш (ду чес гна)


Інший спосіб для виразу теперішнього було б просто додати -ու (-у) в кінці інфінітиву і після цього додати теперішню форму "бути".

Приклад: Մենք hանդիպելու ենք (менк хандіпелу єнк) де дієслово hանդիպել (хандіпель - зустрічатись).

Це було б відповідником речення "ми зустрічатимемось", в той час як մենք կhանդիպենք (менк кхандіпенк) швидше було б "ми зустрінемось".

Щоб заперечити - просто слідуйте подібній процедурі як заперечення дієслів у теперішньому часі.

Приклад: Դու չես գնալու - ми не підемо (ду чес гналу)

Минулий часРедагувати

Вірменська має кілька минулих часів, кожен з яких буде докладно описаний.

Претерит (простий минулий)

В цьому часі зустрічається найбільше відхилень і винятків (хоч загалом їх можна віднести поділити на певні групи). Більшість вірменських дієслів однаково змінюються в претериті, оскільки більшість вірменських дієслів багатоскладові і закінчуються на -ել (-ель) або -ալ (-аль) (як ми бачили в теперішньому часі, винятки трапляються переважно з односкладовими дієсловами, або такими, що закінчуються на багатоскладове інфінітивне закінчення).

У випадку -ել чи -ալ дієслів, заберіть լ і замініть її відповідним закінченням:


Եu -ցի - єм -ці

Դու -ցիր - ду -цір

Նա -ց - на -ц

Մենք -ցինք - менк -цінк

Դուք -ցիք - дук -цік

Նրանք -ցին - нранк -цін


Приклад: Ասել (асель - казати)


Եu ասեցի - я сказав (єс асеці)

Դու ասեցիր - ти сказав (ду асецір)

Նա ասեց - він/вона/воно сказав (на асец)

Մենք ասեցինք - ми сказали (менк асецінк)

Դուք ասեցիք - ви сказали (дук асецік)

Նրանք ասեցին - вони сказали (нранк асецін)


Մնալ (м(и)наль - залишатися)


Եu մնացի - я залишився (єс мнаці)

Դու մնացիր - ти залишився (ду мнацір)

Նա մնաց - він/вона/воно залишилися (на мнац)

Մենք մնացինք - ми залишилися (менк мнацінк)

Դուք մնացիք - ви залишилися (дук мнацік)

Նրանք մնացին - вони залишилися (нранк мнацін)


Дієслова, що закінчуються на -անալ, -անել, або -ենալ спрягаються заміною նալ на наступний суфікс:


Եu -ցա - єс -ца

Դու -ցար - ду -цар

Նա -ցավ - на -цав

Մենք -ցանք - менк -цанк

Դուք -ցաք - дук -цак

Նրանք -ցան - нранк -цан


Приклад: Ստանալ (станаль - отримувати)

Եu ստացա - я отримав (єс стаца)

Դու ստացար - ти отримав (ду стацар)

Նա ստացավ - він/вона/воно отримав (на стацав)

Մենք ստացանք - ми отримали (менк стацанк)

Դուք ստացաք - ви отримали (дук стацак)

Նրանք ստացան - вони отримали (нранк стацан)

Багато дієслів, які закінчуються на -նել (але не -անել) спрягаються подібно до -անալ дієслів, але без աց.

Приклад: Հասնել (хаснель - прибувати)

Եu hասա - єс хаса

Դու hասար - ду хасар

Նա hասավ - на хасав

Մենք hասանք - менк хасанк

Դուք hասաք - дук хасак

Նրանք hասան - нранк хасан

Ще у вірменській є сім'я дієслів, які закінчуються на -ցնել (-цнель). Ці дієслова в усіх інших часах розглядаються подібно до нормальних -ել дієслів (ցն розглядається як частина кореня). Ці дієслова відображають спричинену дію. Наприклад, якщо սովորել (соворель) означає "вивчати", սովորեցնել (соворецнель) означає "спричиняти вивчення" тобто "вчити".

В претериті ն у корені стає ր (р) і потім ці дієслова розглядаються як нормальні -ել. Отже перша особа однини претериту սովորեցնել (соворецнель) стає սովորեցրեցի (соворецреці).


Неправильності

Подібно до теперішнього часу, односкладові дієслова працюють по іншим правилам. Գալ (галь - іти, приходити) і տալ (таль - давати) є лише два широко вживані односкладові дієслова. В претериті вони виглядають наступним чином:


Գալ (галь)

Եu եկա - я прийшов (єс єка)

Դու եկար - ти прийшов (ду єкар)

Նա եկավ - він/вона/вони прийшов (на єкав)

Մենք եկանք - ми прийшли (менк єканк)

Դուք եկաք - ви прийшли (дук єкак)

Նրանք եկան - вони прийшли (нранк єкан)


Տալ (таль)

Եu տվեցի - (єс твеці)

Դու տվեցիր - (ду твецір)

Նա տվեց - він/вона/воно дало (на твец)

Մենք տվեցինք - ми дали (менк твецінк)

Դուք տվեցիք - ви дали (дук твецік)

Նրանք տվեցին - вони дали (нранк твецін)


Ուտել також спрягається неправильно.

Եu կերա

Դու կերար

Նա կերավ

Մենք կերանք

Դուք կերաք

Նրանք կերան

Дієслово լինել (лінель - бути) також може означати "ставати, траплятися". Коли воно використовується в такому значенні, воно спрягається як нормальне, але неправильне. Корінь перетворюється в եղ- (єль-) і потім спрягається подібно до претериту գալ (галь). Загалом, єдиний практичний зміст в якому слово могло б вживатись в цьому значенні є третя особа однини: եղավ (єгав), яку вірменомовні часто вживають в подібному значенні, як "окей","все гаразд", "в будь-якому випадку".

Недоконаний минулий часРедагувати

При утворенні минулого часу вживаються форми минулого часу дієслова "бути".

եu էի - я був (єс еї)

դու էիր - ти був (ду еїр)

նա էր - він/вона/воно було (на ер)

մենք էինք - ми були (менк еїнк)

դուք էիք - ви були (дук еїк)

նրանք էին - вони були (нранк еїн)

Це час, який виражає тривалу дію в минулому, вигляду "я (був) ішов" чи "ми (були) говорили". Дієслово спрягається в той же спосіб, що й теперішній час (замінюючи суффікс дієслова на -ում) і після нього йде минула форма "бути".

Отже якщо ես խմում եմ (єс х(и)мум ем) означа я п'ю, ես խմում էի (єс х(и)мум еї) означає я пив.

Заперечення відбувається за подібним правилом як теперішній час.

Ես բամբասում էի (єс бамбасум еї) я балакав стає ես չէի բամբասում (єс чеї бамбасум) я не балакав.

Минулий доконаний часРедагувати

Минулий доконаний час дозволяє виразити минуле, яке так само часто вживається як і претерит.

Якщо дієслово є стандартним -ել (без ն чи ցն перед ним), тоді воно не змінює свою форму інфінітиву і чи теперішній чи минулий час "бути" ставиться після нього.

Մենք ընտրել ենք (менк унтрель енк) ми вибрали (єсьмо).

чи

Մենք ընտրել էինք (менк унтрель еїнк) ми вибрали (були).

Щоб заперечити, додай չ до форми "бути" і постав слово перед дієсловом.

Նրանք չէին սկսել (нранк чеїн ск(и)сель) вони не почали


Якщо ն перед -ել, як наприклад hասնել (хаснель - прибувати), ն просто випадає

Դու hասել ես (ду хасель ес) ти прибув (єси)


В усіх дієсловах -ալ, -անալ і -անել закінчення стає -ացել (ацель).


Приклад: Կշտանալ (кштанель - насититися) стає կշտացել (кштацель).


Подібно до претериту ն в будь-якому -ցնել дієслові стає ր.

Приклад: Հեշտացնել (хештагнель - спрощувати) стає հեշտացրել.


Закінчення -ենալ стає -եցել.


Неправильності

Найбільш вживані є գալ (галь), տալ (таль), լինել (лінель) і ուտել (утель).

գալ стає եկել (екель)

տալ стає տվել (ткель)

լինել стає եղել (егель)

ուտել стає կերել (керель)

Умовна форма дієслівРедагувати

Цей час відповідає українському "був би" і він може використовуватись для позначення майбутнього чи минулого умовних часів, таких як "я б поїхав" or "я був би поїхав".

Умовна форма утворюється подібно до майбутнього часу. Префікс կ так само приєднується перед коренем, а кінцева լ замінюється на відповідне закінчення.

Для дієслів -ել і -անել:

Եu -ի єс -і

Դու -իր ду -ір

Նա -ր на -р

Մենք -ինք менк -інк

Դուք -իք дук -ік

Նրանք -ին нранк -ін

Приклад: Ուղարկել (угаркель - посилати)

Եu կուղարկեի (єс кугаркеї) я послав би

Դու կուղարկեիր (ду кугаркеїр) ти послав би

Նա կուղարկեր (на кугаркер) він послав би

Մենք կուղարկեինք (menk k'ooghark'eyeenk) ми послали б

Դուք կուղարկեիք (дук кугаркеїк) ви послали б

Նրանք կուղարկեին (нранк кугаркеїн) вони послали б


Для дієслів -ալ, -անալ і -ենալ, використовуються ті ж закінчення, але перед ними ставиться յ (й), бо вірменська фонетика не дозволяє перехід від ա до ե без напівголосної між ними (за винятком третьої особи однини, оскільки її спряжена форма не містить ի).

Приклад: Ուշանալ (ушанель - запізнитись)

Եu կուշանայի (єс кушанайі)

Դու կուշանայիր (ду кушанайір)

Նա կուշանար (на кушанар)

Մենք կուշանայինք (менк кушанайінк)

Դուք կուշանայիք (дук кушанайік)

Նրանք կուշանային (нранк кушанайін)

Зворотня формаРедагувати

Щоб виразити зворотню дію (мене зрозуміли а не я зрозумів, книга писалася а не книгу писали), слід вставити վ (в) в дієслово, в більшості випадків прямо перед суффіксом. Нижче подані приклади з усіх дієслівних груп.


Հիշել (хішель - запам'ятовувати)

Հիշվել (хішвель - запам'ятовуватися)

Теперішній: Դու հիշվում ես ду хішвум е ти запам'ятовуєшся

Претерит: Նա հիշվեց на хішвец він запам'ятався

Майбутній: Մենք կհիշվենք менк к(и)хішвенк Ми запам'ятаємось

Минулий доконаний: Նրանք կիշվել են нранк хішвель ен Вони запам'яталися (Їх запам'ятали)


Կարդալ (картель - читати)

Կարդացել (картагель - читатися, бути прочитаним)

Теперішній: Գիրքը կարդացվում է гірк(и) картацвум е книга читається

Претерит: Գիրքը կարդացվեց гірк(и) картацвец книга читалася

Майбутній: Գիրքը կկարդացվի гірк(и) к(и)картацві книга читатиметься (буде прочитаною)

Минулий доконаний: Գիրքը կարդացվել է гірк(и) картацвель е книга прочитана є


Դժվարացնել (робити важким)

Դժվարացվել (ставати важким)

Теперішній: Սրանք դժվարացվում են нранк дж(и)варацум ен Вони стають важкими

Претерит: Սրանք դժվարացվեցին нранк джварацвецін Вони стали важкими

Майбутній: Սրանք կդժվարացվեն нранк кджварацвен Вони стануть важкими

Минулий доконаний: Սրանք դժվարացվել են нранк джварацвель ен Вони були стали важкими


Խոստանալ (обіцяти)

Խոստացվել (бути обіцяним)

Теперішній: Դա խոստացվում է да хостацвум е то обіцяним є

Претерит: Դա խոստացվեց да хостацвец то було обіцяним

Майбутній: Դա կխոստացվի да к(и)хостацві то буде обіцяним

Минулий доконаний: Դա խոստացվել է да хостацвель е то було обіцяним


Խոստովանել (визнавати)

Խոստովացվել (бути визнаним)

Теперішній: Նրա մեղքերը խոստովացվում են нра мегкер(и) хостовацум ен його гріхи визнаються

Претерит: Նրա մեղքերը խոստովացվեցին нра мегкер(и) хостовацвецін його гріхи визнавалися

Майбутній: Նրա մեղքերը կխոստովացվեն нра мегкер(и) к(и)хостовацвен його гріхи визнаватимуться

Минулий доконаний: Նրա մեղքերը խոստովացվել են нра мегкер(и) хостовацель ен його гріхи були визнані


Կամենալ (бажати)

Կամեցվել (бути бажаним)

ВідмінкиРедагувати

У вірменській сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, місцевий (локатив), орудний (інструментальний), вихідний (аблатив).


ДжерелаРедагувати

Повернутися до змісту