Метод Фур'є (відокремлення змінних)

Метод Фур'є - один з основних методів розв'язування диференціальних рівнянь з частинними похідними. І незважаючи на те, що він доволі громіздкий його знання в будь-якому разі необхідне щоб здати СРП.

На прикладі задачі про вільні коливання струни, кінці якої жорстко закріплені.

Ця умова означає, що на струну не діють зовнішні сили, і вона рухається під дією власної сили натягу, яка з'явилась через початкове відхилення, та початкової швидкості. Кінці не рухаються. В рівняннях це означає:

  (1)

вільні коливання

  (2)

початкове положення та швидкість

  (3)

закріплені кінці.

Відокремлення змінних

ред.

Спочатку шукаємо частинні розв'язки рівняння (1), які нерівні тотожньо нулеві, і задовольняють умови (3), у вигляді:

  (4)

Через формулу (4) метод назвали методом відокремлення змінних. Ця формула - один з ключових моментів.

Підставляємо (4) в (1), і отримуємо

 

Ділимо обидві частини на  , дістанемо

  (5)

Для того, щоб функція   була розв'язком рівняння (1) рівність (5) повинна задовольнятися тотожно, тобто для всіх значень незалежних змінних  . Права частина рівності (5) є функцією тільки змінної t, а ліва - тільки x. Фіксуючи деяке значення x, і змінюючи t (або навпаки), дістанемо, що права і ліва частини рівності (5) при зміні своїх аргументів зберігають стале значення.

  (6)

де   - стала, яка для зручності вибирається зі знаком "мінус", при цьому нічого не припускається про її знак.

Із співвідношення (6) дістаємо рівняння для визначення функцій  , та  :

  (7)

  (8)


Крайові умови (3) дають:

 

 

Звідси випливає, що  , бо інакше було б

 

але ж задача полягає у знаходженні нетривіальних розв'язків.

Таким чином для функції   одержали так звану задачу Штурма-Ліувілля (задачу про власні значення): знайти ті значення параметра  , при яких існують нетривіальні розв'язки задачі:

  (9)

а також знайти ці розв'язки. Такі значення параметра   називаються власними значеннями, а відповідні їм нетривіальні розв'язки - власними функціями задачі (9).

Розглянемо окремо випадки, коли параметр   від'ємний, дорівнює нулю, або додатній.

Випадок  

ред.

Загальний розв'язок рівняння (7) має вигляд

 

Крайові умови дають

 

 

тобто   і  . Але в розглянутому вище випадку   - дійсне і додатне, а тому   Тому   і  . Отже,   і, значить в цьому випадку задача не має нетривіальних розв'язків.

Випадок  

ред.

В цьому випадку загальний розв'язок рівняння (7) має вигляд:

 

Крайові умови дають

 

 

тобто  . Отже,  , і значить  , тобто також не існує нетривіальних розв'язків.

Випадок  

ред.

І нарешті останнє. Загальний розв'язок рівняння (7) в такому разі виглядає:

 

Крайові умови дають

 

 

Якщо  , то і в цьому випадку буде  . Ми шукаємо нетривіальні розв'язки, тому   і

 

або  , де  , тому що за умовою  .

Отже, нетривіальні розв'язки задачі (9) можливі лише при значеннях

 

Цим власним значенням відповідають власні функції

  (10)

де   - довільна стала.

Надалі будемо надавати n тільки додатні значення, оскільки при від'ємних n дістанемо розв'язки, які мають такий самий вигляд (адже   - довільні сталі, які можуть мати будь-який знак).


Знаходимо T(t)

ред.

Підставивши знайдені значення   в (8), дістанемо рівняння

 

загальний розв'язок якого має вигляд

 

де   та   - довільні сталі.

Частинні розв'язки

ред.

Підставивши (10) і (11) в (4) знайдемо частинні розв'язки рівняння (1), які задовольняють крайові умови (3). При цьому кожному значенню   буде відповідати розв'язок

 

Введемо позначення  . Тоді   можна записати у вигляді

  (12)

Функції   задовольняють початкові умови (2) вихідної задачі тільки для окремих випадків початкових функцій   і  .

За допомогою розв'язків (12) побудуємо розв'язок, який задовольняє початкові умови (2). Розв'язок рівняння (1), який задовольняє умови (2) і (3) шукатимемо у вигляді ряду:

  (13)

Якщо ряд (13) збігається рівномірно, і його можна двічі продиференціювати по x і по t почленно, то сума ряду буде задовольняти рівняння (1) і крайові умови (3). Поставимо вимогу, щоб функція  , яка визначена рядом (13) задовольняла початкові умови (2):

  (14)

Ряд Фур'є

ред.

Припустимо, що функції   і   задовольняють умови розкладу в w:ряд Фур'є за синусами на проміжку (0,l). Тоді

  (15)

  (16)

Порівняння рядів (15) і (16) з формулами (14) показує, що для виконання початкових умов треба покласти

  (17)

Таким чином розв'язок задачі (1)-(3), одержаний методом відокремлення змінних, має вигляд

  (18)

Це був розв'язок однорідного рівняння гіперболічного типу. І хоча це не всі класи рівнянь, але спосіб яким розв'язано це - найзагальніший, і входить у розв'язки багатьох інших. Проте людина, яка оцифровувала цю методичку вже здала сесію, і іде готуватись до наступної, тому продовження читайте з тридцятої сторінки методички зі списку літератури. Формула (19).

Література

ред.
  1. Методичні розробки до вивчення нормативного курсу "Рівняння математичної фізики" (класифікація рівнянь другого порядку, формули Даламбера і Пуассона, метод відокремлення змінних) для студентів факультету кібернетики. Упоряд. С.О.Войцеховський, В.І.Гаркуша, М.П.Копистра та ін.- Київ, 2001 р. 65 с.