Кирилічна абетка

ред.
А а Б б В в Г г Гъ гъ* Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Къ къ* Л л М м
Н н Нъ нъ* О о П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Дж дж* Ш ш Щ щ Ъ ъ
Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
Гъ (ğ), къ (q), нъ (ñ) і дж (c) є окремими літерами.


A a* B b C c Ç ç D d E e F f G g
Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m
N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s
Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z
﹡Знак Ââ, використовується як показник м’якості приголосного і не є окремою літерою.

Правила вимови:

  • Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
  • с читається як дж у слові джміль.
  • ç приблизно як українське ч.
  • g як пом'якшене ґ — ґь.
  • ğ приблизно як українське г.
  • ı приблизно як українське и (голосний заднього ряду, неогублене [у]).
  • i щось середнє між українськими и та і.
  • j як українське ж.
  • k як м’яке к — кь.
  • l може визначати і тверде л, і м’яке ль.
  • ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
  • ö як німецьке ö (огублене російське [э]).
  • q залежить від діалекту, в літературній мові схоже на швидко вимовлене сполучення кх.
  • ş приблизно як українське ш.
  • ü як німецьке ü (огублене [і]).
  • y як українське й.