Довідник з граматики японської мови/Канджі

Канджі

• Відео-урок. Канджі _{(YouTube, англ.)}

Що таке канджі?

В японській мові іменники та корені дієслів і прикметників майже завжди записуються китайськими символами, що називаються канджі. Для прислівників також дуже часто використовуються канджі. Це означає, що для читання більшості слів вам доведеться заучувати китайські символи. (Дитячі книжки або інший матеріал, де від читачів не очікується впевненого знання канджі, є винятком із цього правила.) Однак, канджі використовуються не для всіх слів. Наприклад, хоча для дієслова «робити» й існує написання канджі, він завжди пишеться хіраґаною.

Цей довідник використовує канджі з самого початку, щоб допомогти читачеві освоїти «справжню» японську мову якнайшвидше. Тому зараз ми розглянемо деякі властивості канджі та обговоримо можливі підходи для їх швидкого й ефективного запам'ятовування. Оволодіння канджі — справа непроста, але цілком можлива. Головне в цій битві — заучування канджі та час. Якщо коротко — щоб запам'ятати кандзі надовго, необхідно приділити їм багато уваги та, що найважливіше, часу. Я не маю на увазі заучування протягом п'яти годин на день, просто повторюйте пройдене кожні кілька місяців, поки не відчуєте, що запам'ятали надовго. Є ще одна причина, чому цей довідник відразу починає використовувати канджі. Відкладати вивчення канджі на пізніший час абсолютно не виправдано. При вивченні канджі разом із новими словами з самого початку, величезна робота по запам'ятовуванню канджі розбивається на маленькі, засвоювані блоки, а додатковий час допомагає запам'ятати їх надовго. До того ж, це допоможе поповнювати словниковий запас, оскільки нові слова часто будуть комбінаціями вже вивчених канджі. Якщо почати вивчення канджі пізніше, то ці переваги будуть частково або повністю втрачені.

Запам'ятовування канджі

Все, що необхідно для вивчення канджі, можна знайти в інтернеті абсолютно безкоштовно. Ви можете використовувати словники онлайн, наприклад такі, як Jim Breen's WWWJDIC або jisho.org. Вони мають чудові бази канджі, а також порядок написання рисок майже до більшості з них. Особливо, якщо ви тільки починаєте вчити, варто неодноразово повторити написання кожного канджі, щоб запам'ятати порядок рисок. Також дуже важливо навчитися зберігати симетрію символу, щоб жодна з частин не була занадто великою або малою. Тому намагайтеся копіювати символи якомога ближче до оригіналу. Зрештою у вас виробиться природне знання порядку штрихів в певних символах, що дозволить уникнути зубріння. Всі канджі, що використовуватимуться в цьому довіднику, можна легко знайти на цих сайтах, скопіювавши їх в пошукову форму.

Як читати канджі?

Майже кожен символ має два різних читання, що називаються 音読み (おんよみ) та 訓読み (くんよみ). 音読み — це китайське читання, тоді як 訓読み — японське. Канджі в складених словах (або 熟語) зазвичай читаються в 音読み, а окремі канджі читаються в 訓読み. Наприклад, 「力」 (ちから) читається в 訓読み, а той самий символ в складеному слові, як наприклад 「能力」 (りょく), читається в 音読み.

Деякі символи (особливо найчастіше вживані) можуть мати більше одного 音読み та/або 訓読み. Наприклад, в слові 「怪力」, 「力」 читається як 「りき」, а не 「りょく」. Деякі складені слова можуть мати особливе читання, яке не має відношення до читання окремих символів. Такі читання потрібно запам'ятовувати окремо. На щастя, таких канджі мало та зустрічаються вони рідко.

訓読み також використовується в прикметниках та дієсловах. В цих сліовах на кінці часто присутні декілька символів кани, що називаються окуріґана. Це робиться для того, щоб читання китайських символів залишалося незмінним, навіть якщо слово приведено до якоїсь іншої форми. Наприклад, формою минулого часу дієслова 「食べる」 буде 「食べた」. Хоча слово й змінилося, читання символу 「食」 залишилося незмінним. (Уявіть собі, як важко було б, якби значення канджі змінювалося в залежності від форми слова, або ще гірше, якби сам канджі змінювався.) Окуріґана також допомагає розрізнити перехідні та неперехідні дієслова (про це пізніше).

Ще одна загальна особливість, з якою спочатку важко впоратися — читання канджі часто трохи змінюється в складених словах, щоб полегшити вимову. Зазвичай звук /х/ трансформується або в /б/ або в /п/, або також 「つ」 стає 「っ」. Серед прикладів: 「一本」, 「徹底」, та 「格好」.

Існує ще одна кумедна особливість канджі — це слова, які читаються практично однаково і означають одне й те ж, але пишуться різними канджі для вказівки на невелику відмінність у значенні. Наприклад, 「聞く」 (きく) означає «слухати», так само, як і слово 「聴く」 (きく). Єдина відмінність в тому, що 「聴く」 означає приділяння більшої кількості уваги тому, що слухаєш. Наприклад, слухання музики майже завжди записується як 「聴く」, а не 「聞く」. 「聞く」 може означати як «слухати» так і «запитувати», але 「訊く」 (きく) означає тільки «запитувати». Ось ще одна загальна практика написання 「見る」 як 「観る」, коли йдеться про перегляд фільму або шоу. Ще один цікавий приклад: слово 「書く」 (かく) означає «писати», а 描く (かく) — «малювати». Однак, якщо описується абстрактна картина, наприклад, сцена з книги, то 「描く」 вже читається 「えがく」. Існують також випадки, коли значення канджі залишається незмінним, але читання можуть бути різними. Наприклад, 「今日」, яке може читатися 「きょう」, 「こんじつ」, або 「こんにち」. В цьому випадку можна вибрати будь-яке читання, але в деяких ситуаціях переважніше якесь конкретне.

Нарешті, існує спеціальний символ 々, який насправді зовсім не символ. Він просто вказує, що попередній символ повторюється. Приклади: 「時時」, 「様様」, 「色色」, 「一一」 можуть писатися і звичайно пишуться, як 「時々」, 「様々」, 「色々」, 「一々」.

На додаток до всіх цих «властивостей» канджі, під час вивчення японської мови ви зустрінетеся ще з величезною кількістю веселих деталей та сюрпризів. Вирішуйте самі, чи є це твердження сарказмом. Однак не лякайтеся і не думайте, що японська неймовірно складна. Більшість слів зазвичай мають тільки один канджі та більшість канджі мають не більше двох видів читання.

Чому канджі?

Деякі люди вважають, що система використання окремих спеціальних символів слів, замість раціонального алфавіту, вже застаріла та занадто складна. До речі, можливо ідея адаптації китайської писемності для японської мови була не такою вже хорошою, враховуючи, що ці мови так відрізняються за структурою. Але цей довідник написаний не для міркувань над рішеннями, зробленими тисячі років тому, а для пояснення, чому ви повинні вчити канджі, щоб вивчити японську. Й тут я маю на увазі більше, ніж просто «Це робиться так, бо таке життя».

Ви можете поставити питання, чому японці просто не позбулися китайських символів і не пишуть все в ромаджі/кіріджі, позбувшись таким чином запам'ятовування такої кількості ієрогліфів. До речі, корейці успішно розробили свій власний алфавіт для спрощення своєї писемності. Чому ж це не вийшло у японців? Я думаю, кожен, хто хоч трохи вивчав японську, добре розуміє, чому це не спрацьовує. Кожен раз, при конвертації надрукованої хіраґани в канджі, вам доводиться вибирати з як мінімум двох варіантів (двох омофонів), а іноді це число доходить до десяти (спробуйте слово «kikan»). Обмежена кількість складів японської мови робить неможливим уникання омофонів. Порівняйте це з корейською мовою, яка має 14 приголосних та 10 голосних. Будь-яка приголосна може об'єднуватися з будь голосною, що дає 140 різних складів. Також третя, а іноді й четверта, приголосна може бути додана для створення одного складу. Теоретично, це дає можливість створити більше 1960 складів. (Кількість реально використовуваних складів набагато менше, хоча я й не знаю точного числа).

Оскільки читати хочеться швидше, ніж говорити, необхідні якісь візуальні підказки, щоб відразу зрозуміти значення кожного слова. Можна користуватися формою слів в українському тексті, щоб швидко їх впізнавати, так як більшість слів мають свою форму. Спробуйте прочитати це речення: «Првіт, хча сі слва маюь полмки, іх шє мжноа зроміти». Це можна зробити і в корейській мові, тому що в ній достатньо слів з різною формою. Проте, оскільки візуальні сигнали не є окремими, як канджі, необхідно додавати пробіли, щоб позбутися неоднозначностей. (Це створює ще одну проблему — коли та де саме ставити пробіли.)

З канджі ми можемо не турбуватися про пробіли. А також більшість проблем із омофонами буде вирішена. Без канджі, навіть із використанням пробілів, неоднозначності та відсутність візуальних орієнтирів зробить японський текст набагато важчим для читання.

Весь текст надається під ліцензією Creative Commons Attribution Noncommercial ShareAlike.