Дерево/Деревні матеріали
Дерев'яні матеріали (ДМ) ред.
Це конструкційні, ізоляційні й виробні матеріали, вироблені на основі деревини.
Технологія — гаряче пресування тирси, стружок, волокон, які змішуються зі зв'язувальною речовиною, або склеювання аркушів лущеної шпони — тонких аркушів деревини, одержуваних лущенням коротких колод на спеціальних стінках.
ДМ у ряді випадків мають переваги в порівнянні з натуральною деревиною, зокрема, перевершують її по експлуатаційних властивостях, а також по габаритах.
ДО ДМ ставляться наступні матеріали: фанера, деревинно-волокнисті плити (ДВП), деревно-стружкові плити (ДСП), дерев'яні пластики.
Фанера. Цей вид ДМ склеюють із аркушів лущеного шпону, причому в суміжних шарах волокна деревини розташований перпендикулярно один до одного. У виробництві фанери використовують деревину сосни, ялини, модрини, берези, бука, клена, граба.
Види фанери, що використовується для різних цілей, можна розбити на кілька груп — залежно від галузі застосування.
| Улаштування панелей, перегородок, убудованої меблів | Фанера, облицьована струганим шпоном з буку, дуба, горіха, тиса, карельської берези й інших коштовних порід дерева. Декоративна фанера, покрита синтетичною плівкою з тим або іншим малюнком. |
|---|---|
| Внутрішня обробка приміщень | Бакелізована фанера, покрита бакелітовою плівкою. Кольорова фанера, верхній шар якої («сорочка») пофарбований. |
| Будівельні роботи | Ребриста фанера, під «сорочками» якої є уклеєні бруски, що надають їй більшу твердість. Так звана «тепла» фанера, що складається із двох аркушів звичайної, між якими прокладений шар сухого торфу — сфагнуму. |
Деревинно-волокнисті плити — це деревний матеріал, що представляє собою спресовану в плити волокнисту масу зі здрібненої й розщепленої деревини. Залежно від їхньої щільності розрізняють надтверді (щільність 950 кг/м3), тверді (850 кг/м3), напівтверді (400 кг/м3), ізоляційно-оздоблювальні (250—350 кг/м3) і ізоляційні (до 250 кг/м3) ДВП.
Розміри плит: довжина 1200—5500 мм, ширина 1000—2140 мм, товщина 2, 5—12 мм. Лицьова сторона ДВП може бути оброблена деревною масою тонкого млива з наповнювачем і барвником, полімерними плівками й т.п. ДВП із обробленою лицьовою стороною називається оргалитом. Для підвищення експлуатаційних якостей у деревну масу додають каніфоль або .парафін (для збільшення вологостійкості), синтетичні смоли (для підвищення міцності), антисептики. Деревинно-волокнисті плити широко застосовуються для звуко- і теплоізоляції, виготовлення меблів, тари; крім того, ці плити використовуються в якості декоративного й виробного матеріалу.
Деревно-стружкові плити (ДСП) — це ДМ, що представляє собою спресовані в плити дерев'яні стружки зі зв'язувальною речовиною, найчастіше синтетичними смолами. ДСП, як і ДВП, класифікують за їх щільності: з дуже малою щільністю (350—450 кг/м3), малої (450—650 кг/м3), середньої (650—750 кг/м3) і високої (700—800 кг/м3). Габарити їх такі: довжина 2440—5500 мм, ширина 1220—1440 мм, товщина 10—25 мм.
Виготовляють ДСП одношарові й багатошарові (як правило, в 3—5 шарів). В одношарових ДСП розміри стружки й зміст сполучного матеріалу однакові по всій товщині плити. У трьох- і п'ятислойних плитах один або обоє зовнішніх шару складаються з більше дрібної стружки й більшого в порівнянні із внутрішнім шаром кількості зв'язувальної речовини. У таких плит гладка поверхня, і вони мають високу міцність. ДСП випускають необлицьовані й облицьовані шпоною, папером, синтетичним плівкою.
Безсумнівною перевагою ДСП є те, що вони добре обробляються, малюються, склеюються, що знаходить застосування у виробництві меблів, будівельних роботах, а також у якості декоративного й виробного матеріалу. Недоліком ДСП можна назвати низьку вологостійкість.
