<< АБЕТКИ | АРАБСЬКА МОВА| ПРИКЛАДИ >>

МОВОТВІР АБО ГРАМАТИКА АРАБСЬКОЇ МОВИ, ЧАСТИНИ МОВИ, БУДОВА СЛІВ І РЕЧЕНЬ

Частини мовиРедагувати

Стародавні арабські вчені виділяли три види слів в арабській мові — іменники (ім'я сутності), дієслова (ім'я дії) і службові слова. Прикметники, дієприкметники й займенники також відносили до іменників.

Утворення слів в арабській мові, так само як і в інших семітських мовах дещо в інший спосіб ніж в українській мові. В українській мові переважає "зовнішня" словозміна, тобто нові слова утворюються від існуючих шляхом додавання різноманітних приставок (префіксів і суфіксів) зовні слова. В арабській мові переважає "внутрішня" словозміна, тобто нові слова утворюються від існуючих шляхом вставок і замін звуків всередині слова. Таким чином, якщо в українській мові коренем слова, тобто тою частиною, яка несе основний зміст і залишається незмінною при утворенні нових слів, називають групу приголосних і голосних звуків всередині слова, то в арабській мові корнем слова, його незмінною частиною при утворенні нових слів є група з 2, 3 або 4 приголосних звуків.

Нові слова від існуючих коренів утворюються за одними й тими ж зразками (моделями). Наприклад, розглядаючи українську мову можна казати, що слово "читач" утворене від слова "читати" за зразком утворення слова "діяч" від слова "діяти". Подібним чином, в арабській мові слово "катіб" (писар) утворене від слова "катаба" (писав) за зразком "фаъіл" (діяч) від слова "фаъала" (діяв).

Зразки утворення слів в арабській мові найчастіше позначають і називають словами, утвореними від слова "діяти". Напр. "діяч", "діяння", "подія", "місце дії", "час дії", "засіб дії", "спосіб дії" і т.д.

Зразки словотворуРедагувати

Таким чином знання зразків словотвору, поряд із знанням значень коренів слів, відіграє важливе значення для розуміння арабської мови. Нові поняття і слова, які їх позначають утворюються від базового поняття, яке виражається в арабській мові за допомогою кореня, основою якого є кістяк з 3 або рідше 2 чи 4 приголосних. Для зручності україномовних читачів, в даній таблиці арабські букви позначені великими кириличними буквами, огласовки — малими.

Оскільки завершений (минулий) час дієслова 1-шої форми III особи однини в арабській мові записується лише за допомогою букв, які входять до складу кореня, то саме цю форму прийнято за основну, від якої утворюються інші поняття. Її позначають відповідною формою слова "діяти" - ФЪЛ (ФаЪаЛа, ФаЪіЛа, ФаЪуЛа), тобто "він подіяв, він виконав, він зробив". Таким чином форма довершеного часу 1-шої форми дієслова III особи однини утворена від кореня слова розглядається як тотожня кореню слова.

Іменник (ім'я сутності)Редагувати

До імені (іменника) в арабській мові відносять іменники (назви сутностей), прикметники (назви сутностей за їх ознаками), дієприкметники (назви сутностей пов'язані за діями, в яких вони беруть участь) та займенники (слова, які заміняють імена сутностей).

СтанРедагувати

Іменник в реченні може перебувати в двох станах - визначеному і невизначеному. Ці стани відображають чи є в даному контексті сутність визначеною (певна, дана сутність) чи вона є невизначеною (якась, деяка сутність, одна з сутностей даного типу). Стан визначається тим, є чи ні перед іменником визначник (артикль) А'аЛ-, який є ознакою визначеного стану, а також є чи немає закінчення -н, яке є ознакою невизначеного стану. Наприклад:

БаЙТун — один дім, деякий дім, якийсь дім

А'аЛБаЙТу — цей дім, той дім

РідРедагувати

В арабській мові іменники можуть чоловічого або жіночого роду. Деякі слова можуть набувати ознак чоловічого або жіночого роду в залежності від контексту. Рід іменника переважно визначається сутністю, яку позначає дане слово. Іменники, які позначають особи людей чи тварин чоловічого роду мають чоловічий рід, жіночого - жіночий.

МуДаРРіСун — вчитель (чол.)

МуДаРРіСаТун — вчителька (жін.)

ВідмінкиРедагувати

В арабській мові існують три відмінки, які лише наближено відповідають відмінкам української мови - називний, родовий і орудний. Відмінок, у якому знаходиться ім'я в реченні визначається контекстом або огласовками (у випадку їх зазначення в тексті). Ознакою називного відмінка є як правило закінчення імені на -ун (невизначений стан) або -у (визначений стан), ознакою родового -ін або -і і ознакою орудного -ан або -а відповідно. В сучасній арабській мові в процесі вимови закінчення відмінків часто опускають.

МуДаРРіСун — вчитель

МуДаРРіСін — вчителя

МуДаРРіСан - вчителя, вчителю

ЧислоРедагувати

В арабській мові іменники можуть бути у формі однини - позначати одну сутність, двоїни - позначати дві сутності або множини - позначати багато сутностей. Важливе значення в арабській мові відіграє особлива форма множини — розбита, внутрішня множина, форма іменника, яка показує як ознаки однини так і множини і якій в українській мові відповідають іменники, які позначають сукупності (ліс, боярство, лицарство, земляцтво і т. д.).

Звичайна множинаРедагувати

Звичайна множина іменників чоловічого роду як правило утворюється додаванням закінчення -УНа (назив. відмінок) або -ІНа (родов. чи орудн. відмінки). Наприклад:

МуДаРРіСун (вчитель) — МуДаРРіСУНа, МуДаРРіСІНа (вчителі)

Звичайна множина іменників жіночого роду як правило утворюється додаванням закінчення -АТ. Наприклад:

МуДаРРіСаТун — МуДаРРіСАТун (вчительки)


Форми імен сукупностейРедагувати

ЗайменникРедагувати

أنا (АНА) — я

АНТА — ти (чол.)

АНТі — ти (жін.)

ХуВа — він, той (чол.)

ХіЙа — вона, та (жін.)

نحن (НаХНу) — ми

АНТуМу, АНТуМ — ви (чол.)

АНТуНна — ви (жін.)

ХуМу — вони (чол.)

ХуНна — вони (жін.)

ПрикметникРедагувати

Прикметник є різновидом іменника і має всі ті ж ознаки — стан, рід, число. Прикметники в реченні як правило ставляться після іменників. Тобто в арабській мові прийнято казати "місто велике", "море синє", а не "велике місто" чи "синє море".

Дієслово (ім'я дії, процесу)Редагувати

Вид діїРедагувати

В арабській мові дієслово може передавати два види дії — завершену і незавершену. Форми дієслова, які передають незавершену дію, по аналогії з європейськими мовами інколи називають теперішнім часом, а форми дієслова, які передають завершену дію — минулим часом. Нижче подана таблиця форм змін дієслів незавершеного і завершеного виду у зв'язку з особами.

Незавершена діяРедагувати

  • Однина

1 ос.од. АНа АФЪаЛу — я дію, я діяв, я працюючий.

2 ос.од. АНТа ТаФЪаЛу — ти дієш, ти діяв, ти працюючий.

2 ос.од. АНТі ТаФЪаЛіНа — ти діюча, ти діяла, ти працююча.

3 ос.од. ХуВа ЙаФЪаЛу — він діє, він діяв, він працюючий.

3 ос.од. ХіЙа ТаФЪаЛу — вона діє, вона діяла, вона працююча.

  • Двоїна

2 ос.дв. АНТуМАа ТаФЪаЛАа — ви (двоє) дієте, ви діяли, ви працюючі.

3 ос.дв. ХуМАа ЙаФЪаЛАа — вони (двоє) діють, вони діяли, вони діючі.

  • Множина

1 ос.мн. НаХНу НаФЪаЛу — ми діємо, ми робили, ми працюючі.

2 ос.мн. АНТуМу ТаФЪаЛУу'А — ви дієте, ви діяли, ви працюючі чоловіки.

2 ос.мн. АНТуНна ТаФЪаЛНа — ви дієте, ви діяли, ви працюючі жінки.

3 ос.мн. ХуМу ЙаФЪаЛУу'А — вони діють, вони діяли, працюючі чоловіки.

3 ос.мн. ХуННа ЙаФЪаЛНа — вони діють, вони діяли, вони працюючі жінки.

Завершена діяРедагувати

  • Однина

1 ос.од. АНа ФаЪаЛТу — я подіяв

2 ос.од. АНТа ФаЪаЛТа — ти подіяв

2 ос.од. АНТі ФаЪаЛТі — ти подіяла

3 ос.од. ХуВа ФаЪаЛа — він подіяв

3 ос.од. ХіЙа ФаЪаЛаТ — вона подіяла

  • Двоїна

2 ос.дв. АНТуМАа ФаЪаЛТуМАа — ви (двоє) подіяли

3 ос.дв. ХуМАа ФаЪаЛАа — вони (двоє) подіяли

3 ос.дв. ХуНна ФаЪаЛаТАа — вони (двоє) подіяли

  • Множина

1 ос.мн. НаХНу ФаЪаЛНАа — ми подіяли

2 ос.мн. АНТуМу ФаЪаЛТуМ — ви подіяли

2 ос.мн. АНТуНна ФаЪаЛТуНна — ви подіяли

3 ос.мн. ХуМу ФаЪаЛУу'А — вони подіяли

3 ос.мн. ХуННа ФаЪаЛНа — вони подіяли

Форми дієслівРедагувати

В арабській мові виділяють близько 15-ти форм дієслів, які утворюються від базової форми (кореня слова).

ФаЪаЛа, ФаЪіЛа, ФаЪуЛаРедагувати

1-ша, основна форма дієслова. Був, існував, подіяв, зробив дію, брав участь у дії, був виконавцем, мав певну ознаку.

Найпоширенішою є форма ФаЪаЛа, яку можна розглядати як утворену від слова зразка ФаЪаЛ, який використовується в арабській мові переважно для позначення дії. Тобто КаТаБ (писання, процес писання), а КаТаБа - написав, взяв участь в процесі писання.

Форму ФаЪіЛа можна розглядати, як пов'язану з словами зразка ФаЪіЛ, який використовується в арабській мові для позначення діяча, того, хто виконує дію. Тобто КаТіБ - писар, а КаТіБа можна перекласти як був писарем, працював писарем, писарював. Подібним чином — ЪаЛіМа (взнав, став знаючим) від ЪаЛіМ (знаючий). Форму ФаЪуЛа можна розглядати, як пов'язану з словам зразка ФаЪуЛ, який використовується для позначення ярко вираженої ознаки предмета. Наприклад КаБуР - великий, грандіозний, а КаБуРа - став великим, був великим.

ФаЪЪаЛаРедагувати

Спричинив дію, примусив виконувати дію, утворив, оголосив про виконання дії.

КаТТаБа (записав), ЪаЛЛаМа (навчив)

ФаАЪаЛаРедагувати

Задіяв, долучився до дії, спробував подіяти.

КаАТаБа (списався, обмінявся листами), НаАЗаЪа (спробував забрати).

'АаФЪаЛаРедагувати

спричинив дію

'АДжЛаСа (посадив)

ТаФаЪЪаЛаРедагувати

був задіяний, був підданий дії, був утворений

ТаФаРРаКа (розбився, був розбитий)

ТаФаАЪаЛаРедагувати

був задіяний, був прилучений до дії, була спроба подіяти

ТаДаАРаБа (був побитий, побився)

А'іНФаЪаЛаРедагувати

був підданий дії, був утворений

А'іНКаСаРа (був розламаний)

А'іФТаЪаЛаРедагувати

був задіяний

А'іДжТаМаЪа (зібрався, долучився)

Службові словаРедагувати

  • في (фі) — в, всередині
  • من (мін) — з, від, назовні
  • على (аля, ала) — до, в напрямку
  • بين (байна) — між, серед
  • بعد (ба'да) — після
  • مثل (міслі) — начебто, подібно, подібний
  • مع (ма'а) — з, разом

Будова реченьРедагувати

<< АБЕТКИ | АРАБСЬКА МОВА| ПРИКЛАДИ >>