Іврит/Абетки
Абетка
ред.Абетка так само як і грецька (а отже і старослов'янська та українська) походить від стародавньої близькосхідної прасемітської (фінікійської) абетки.
Пишуть і читають справа наліво. Всі букви абетки - приголосні. Для позначення голосних звуків в івриті використовують діакритичні знаки (некудот). Вимова звуків а, е, і, о, у приблизно відповідає українській вимові. Приголосні в івриті ніколи не палаталізуються (не пом'якшуються) перед голосними «і» або «е (е)».
Символ діакритичні знаки |
Назва діакритичні знаки |
Опис графіки символу | Як читається |
---|---|---|---|
ַ | Патах | Горизонтальна риска під літерою | А |
ָ | Камац | Значок «т» під літерою | А |
ֵ | Цере | Дві крапки під літерою, розташовані горизонтально | Е |
ֶ | Сеголь | Три крапки під літерою, розташовані як рівносторонній трикутник, направлений вниз |
Е |
ִ | Хірік | Крапка під літерою | І |
י ִ | Хірік з йод | Крапка під літерою з подальшою літерою йод | І |
ֹ | Холам хасер | Крапка зверху від літери | О |
וֹ | Холам мале | Літера Вав з крапкою згори | О |
ָ | Камац катан | Значок «т», під літерою (також як Камацу) | О |
ֻ | Куббуц | Три крапки під літерою, діагонально | У |
וּ | Шурук | Літера Вав з крапкою всередині неї | У |
Крім цього, деякі ненаголошені звуки ( е, а, о) можуть передаватися за допомогою знака шва ְ (дві точки під літерою, розташовані вертикально), або комбінацією шва зі знаками сеголь, камац і патах (усі ставляться під літерою і останні називаються з додаванням попереду слова хатаф)
Хатаф-діакритика:
Символ діакритичний знак |
Назва діакритичний знак |
Опис графіки символу | Як читається |
---|---|---|---|
ֳ | Хатаф-Камац | Це камац + шва праворуч від нього | Ненаголошений звук о |
ֲ | Хатаф-патах | Це патах + шва праворуч від нього | Ненаголошений звук а |
ֱ | Хатаф-сеголь | Це сеголь + шва праворуч від нього | Ненаголошений звук е |
Те, що одному звукові відповідають декілька знаків, пояснюється тим, що в давнину вони позначали різні звуки, наприклад, за довготою. Так,патах — був коротким звуком а, а камацу — довгим. Аналогічно й інші голосні звуки ( е, і, о, у). В сучасному івриті протиставлення звуків за довготою зникло, але різниця на письмі залишилася.
В єврейській абетці 22 літери.
Літера | Числове значення (гематрія) |
Назва | Транслітерація | Вимова (МФА) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
поч. | кін. | стандартна | ашкеназська | Іврит | українська | міжнародна | спрощена | ізраїльська | ашкеназська | сефардська | реконструкція | ||
Мішна | Біблія | ||||||||||||
א | 1 | А́леф | Алеф | אָלֶף | ' | ʾ | ' | [ʔ, -] | [-] | [ʔ, -] | [ʔ, -] | [ʔ] | |
ב | 2 | Бет (вет) | Бейс (Вейс) | בֵּית | Б, в | b, ḇ | b, v | [B, v] | [b, v ~ v̥] | [b, b ~ β ~ v] | [b, β] | [b ] | |
ג | 3 | Ґі́мель | Ґімель | גִימֶל | Ґ | g, ḡ | g | [ɡ] | [ɡ ~ ɡ ̊] | [ɡ, ɡ ~ ɣ] | [ɡ, ɣ ] | [ɡ] | |
ד | 4 | Да́лет | Долес | דָלֶת | Д | d, ḏ | d | [D] | [d ~ d̥ ̊] | [d̪ ~ ð] | [d̪, ð] | [d ̪] | |
ה | 5 | Ге | Гей | הֵא | Г, Х, | h, Ḏ | h | [h ~ ʔ, -] | [h, -] | [h, -] | [h, -] | [h] | |
ו | 6 | Вав | Вов | וָו | В, у, о | w | w | [V] | [v ~ v̥] | [v] | [w] | [w] | |
ז | 7 | За́їн | Заїн | זַיִן | З | z | z | [Z] | [z ~ z̥] | [z] | [z] | [dz] | |
ח | 8 | Хет | Хес | חֵית | Г, Х | ḥ | h `, x | [χ ~ ħ] | [x] | [ħ] | [ħ, x] | [ħ, x] | |
ט | 9 | Тет | Тес | טֵית | Т | ṭ | t ` | [t] | [t] | [t̪] | [t̪ ˁ] | [t̪] | |
י | 10 | Йод | Йуд | יוֹד | Й | y | y | [J] | [j] | [j] | [j] | [j] | |
כ | ך | 20 | Каф (хаф) | Коф (хоф) | כָּף | К, х | k, ḵ | k, kh | [K, χ] | [k, x] | [k, x] | [k, x] | [k] |
ל | 30 | Ла́мед | Ло́мед | לָמֶד | Л | l | l | [L] | [l ~ ɫ] | [l] | [l] | [l] | |
מ | ם | 40 | Мем | Мем | מֵם | М | m | m | [M] | [m] | [m] | [m] | [m] |
נ | ן | 50 | Нун | Нун | נוּן | Н | n | n | [N] | [n] | [n̪] | [n̪] | [n̪] |
ס | 60 | Са́мех | Со́мех | סָמֶך | З | s | s | [S] | [s] | [s] | [s] | [ts] | |
ע | 70 | Аїн | Аїн | עַיִן | ` | ` | ` | [ʔ ~ ʕ, -] | [-] | [ʕ, ŋ, -] | [ʕ, ɣ] | [ʕ, ɣ] | |
פ | ף | 80 | Пе (фе) | Пей (фей) | פֵּא | П, ф | p, ph | p, ph | [P, f] | [p, f] | [p, f] | [p, ɸ] | [p] |
צ | ץ | 90 | Ца́ді | Цо́ді, Цо́дик | צָדִי | С, ц | ṣ | s ` | [ʦ] | [ʦ] | [ʦ] | [s ˁ] | [ʦ, ʧ, t͡ɬ] |
ק | 100 | Куф | Коф | קוֹף | к | k | k | [K] | [k] | [k] | [q] | [k] | |
ר | 200 | Реш | Рейш | רֵיש | Р | r | r | [ʁ] | [ʀ] | [r ~ ɾ] | [ɾ] | [ɾ] | |
ש | 300 | Шин (син) | Шин (син) | שִין | Ш, з | š, ś | sh, lh | [ʃ, s] | [ʃ, s] | [ʃ, s] | [ʃ, ɬ] | [ʧ, t͡ɬ, s] | |
ת | 400 | Тав | Тов (сов) | תָו | Т | t, ṯ | t, th | [T] | [t, s] | [t̪, θ] | [t̪, θ] | [t̪] |
- Примітки
- В Ізраїлі використовуються переважно стандартні назви літер з елементами ашкеназських назв.
- Українська транслітерація, що наводиться в таблиці, є приблизною.